Інклюзивна освіта

content6В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами. Навчання дітей з особливими потребами ґрунтується на принципах виваженої педагогіки, дієвість яких підтверджується і від використання якої виграють усі діти. Вона передбачає, що різноманітність між людьми є природнім явищем. Через обмеження у спілкуванні, самообслуговуванні, пересуванні розвиток цих дітей значною мірою залежить від задоволення їхніх потреб іншими людьми, а це становить багатогранний процес соціально-педагогічної інтеграції та процесу інклюзії, зокрема. Освіта дітей з особливостями психофізичного розвитку є однією із найважливіших завдань для країни. Це необхідна створення дійсно інклюзивного середовища, де кожен зможе відчувати затребуваність свого існування. Суспільство зобов’язане дати можливість кожній дитині, незалежно від її потреб та інших обставин, повністю реалізувати свій потенціал, приносити користь суспільству і стати повноцінним його членом. Водночас, наше сьогодення – це зміна ціннісних орієнтацій в освіті, визначення розмаїття кожної дитини, обумовлене зміною освітньої парадигми на гуманістичну “освіта для всіх, школа для всіх.

Перед нашим суспільством стоїть гостра проблема залучення наших співгромадян, що мають деякі особливості фізичного розвитку в соціум, проблема їх активної адаптації, соціалізації та розвитку в рамках суспільства і на благо суспільства.

Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є розвиток в Україні інклюзивної освіти, націленої на:
• залучення дітей з обмеженими можливостями в освітній процес;
• соціалізація дітей-інвалідів у сучасному суспільстві;
• створення активної поведінкової установки у дітей-інвалідів на впевнене позиціонування себе в сучасному суспільстві;
• вміння перетворювати свої недоліки в достоїнства;
• зміна ставлення сучасного суспільства до людей з обмеженими можливостями через вищевказане залучення дітей з обмеженими можливостями в наше суспільство.

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним, як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з нормальним рівнем розвитку, членів суспільства в цілому. Інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку.

Основний принцип інклюзії: у всіх випадках, коли це можливо, усі діти мають навчатися разом, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, які існують між ними. Розкриття потенційних можливостей дітей з психофізичними порушеннями залежить не стільки від форм навчання (інтернатна чи інклюзивна), хоча вони й визначають різний ступінь соціальної адаптованості, скільки від гнучкості системи спеціальної освіти, рівня та діапазону наданих послуг, які задовольняють їхні потреби (раннє виявлення порушень, єдність діагностики і корекції розвитку, наступність дошкільного, шкільного і після шкільного змісту освіти тощо).

Основна ідея інклюзивної освіти – від інтегрування у школі до інтегрування у суспільство. Спільне навчання має не лише гарантувати право дитини з порушеннями психофізичного розвитку не бути ізольованою від інших, а й забезпечити їй можливість відвідувати ту школу, яку б вона відвідувала, коли б була здоровою. Основний принцип інклюзивного навчання — якомога менше зовнішньої і якнайбільше внутрішньої диференціації. Інклюзивна освіта як сучасна інноваційна тенденція нині широко обговорюється в наукових колах, педагогічною та громадською спільнотами.

Інклюзивна освіта направлена на забезпечення якісної освіти для всіх. Загальноосвітній заклад повинен представити комплекс різноманітних форм і методів для індивідуалізації навчального процесу з тією ціллю, щоби всі учасники достойно брали участь у ньому і приймали та розуміли цю участь. Для інклюзивного навчального закладу характерна мобільність в залежності від індивідуальних особливостей дитини, спрямованої на створення та підтримку можливостей реалізації здійснення якісної та пізнавальної та поведінкової діяльності кожного в навчанні і можливості бути успішними в цьому процесі.

Інклюзивна освіта – перший крок до визнання ціннісної значимості і поваги до особистості кожної дитини, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.
Сучасне громадянське суспільство неможливе без активного залучення всіх своїх членів у різні види діяльності, поваги прав і свобод кожної окремої людини, забезпечення необхідних гарантій безпеки, свободи і рівноправності.

http://doshkilla.blogspot.com/2012/03/blog-post.html

  • Ковтонюк, Оксана. Синдром Дауна як тест на IQ суспільства. І знову про інклюзивну освіту, можливості дітей із СД і їхні перспективи в соціумі / О. Ковтонюк // Освіта України. – 2012. – № 46 (12 листоп.). – С. 12-13.
  • Кулик, Наталія. Інклюзія – це причетність : [особливі діти] / Н. Кулик // Освіта України. – 2015. – № 21 (25 трав.). – С. 12-13 : фотогр.
  • Кулик, Наталія. Вілбрук має бути зруйнований : [інклюзивна освіта в Україні] / Н. Кулик // Освіта України. – 2016. – № 6 (15 лют.). – С. 14-15 : фотогр.
  • Кулик, Наталія. Діти з Марса / Н. Кулик // Освіта України. – 2016. – № 13 (4 квіт.). – С. 14-15.
  • Кулик, Наталія. Для тих, хто “у спектрі” : [інклюзивне навчання: про дітей аутистів] / Н. Кулик // Освіта України. – 2015. – № 16 (20 квіт.). – С. 12-13 : фотогр.
  • Кулик, Наталія. Допоможе майстер-клас : [про інклюзивну освіту] / Н. Кулик // Освіта України. – 2014. – № 41 (3 листоп.). – С. 11 : фотогр.
  • Кулик, Наталія. Лікнеп для початківців : як організувати у дошкіл. навч. закл. освітній процес для дітей з аутизмом?: [інклюзивна освтіа] / Н. Кулик // Освіта України. – 2015. – № 6 (9 лют.). – С. 12-13 : кольор. фотогр.
  • Кулик, Наталія. Особливі потреби спонукають до співпраці : яким є шлях дітей до інклюзивних класів? / Н. Кулик // Освіта України. – 2014. – № 40 (27 жовт.). – С. 11 : фотогр.
  • Кулик, Наталія. Спільна справа : [освіта дітей з особливими потребами] / Н. Кулик // Освіта України. – 2015. – № 41(12 жовт.). – С. 12-13.
  • Нечипуренко, Елена. “Сонячні” батьки – про майбутнє дітей / Е. Нечипуренко // Херсонський вісник. – 2015. – № 49/50 (10 дек.). – С. 19. 
  • Покотило Ю. Сучасна бібліотека – провідник у роботі з соціалізації підлітків та молоді з особливими потребами : [досвід роботи] / Ю. Покотило // Бібліотечна планета. – 2014. – № 3. – С. 13-15.
  • Самойленко, Ольга. Шанс на успіх для “сонячних дітей” : [про зустріч за участі президента Всеукр. благод. орг. “Даун Синдром” під гаслом “Різні можливості – рівні права” / О. Самойленко // Херсонський вісник. – 2015. – № 50/51 (17 дек.). – С. 5.
  • Смілянська, Анна. Інклюзивне навчання: крила для метелика і камертон для людства : [освіта] / А. Смілянська // Голос України. – 2016. – № 92 (20 трав.). – С. 12 : фотогр.
  • Чорноус Л. В. Дитина з порушеннями інтелекту в сучасній школі: реалізація індивідуального підходу : поради вчителеві української мови та літератури / Л. В. Чорноус // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014. – № 34/36. – С. 9-13. – Бібліогр. наприкінці ст.

Електронні ресурси НБУ ім. В. І. Вернадського

  1. Авксентьєва Т. А. Шляхи запровадження інклюзивної освіти у ВНЗ України [Електронний ресурс] / Т. А. Авксентьєва, А. П. Лісниченко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. – 2016. – Вип. 48. – С. 135-138. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2016_48_29 У статті розкривається поняття інклюзивної вищої освіти як системи освітніх послуг з поєднанням елементів спеціальної та інклюзивної освіти, що базуються на принципах діалогу, обопільного суверенітету, свободи співрозвитку тощо. Обґрунтовується використання інклюзивної моделі навчання в вищому навчальному закладі як оптимальної, на відміну від інтегрованої форми навчання чи навчання студентів з особливими потребами в спеціальних академічних групах. Виокремлюються шляхи комплексного підходу до запровадження інклюзивної вищої освіти: розвитку спеціалізованої матеріально-технічної бази та навчально-методичної складової; інклюзивної компетентності викладачів та студентів; медико-реабілітаційної, соціально-психологічної, соціально-педагогічної та соціально-правової сфер.
  2. Адирхаєв С. Г. Інноваційні підходи до розробки комплексної програми фізичної реабілітації в контексті інклюзивного шкільного простору [Електронний ресурс] / С. Г. Адирхаєв, Г. М. Туровець, І. В. Кравчук // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. – 2016. – Вип. 139(2). – С. 3-7. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPN_2016_139(2)__3 – Стаття присвячена розробці і впровадженню програм фізичної реабілітації в сучасний інклюзивний простір для дітей з ураженням центральної нервової системи опорно-рухового апарату. Комплексна індивідуалізована програма фізичної реабілітації базується на етіопатогенетичному принципі розробки вправ, які направлені на редукцію тонічних патологічних рефлексів (лабіринтний тонічний рефлекс, симетричний шийний тонічний рефлекс, асиметричний шийний тонічний рефлекс) та відновлення стереогностичних коркових функцій головного мозку.
  3. Акімова О. М. Основні аспекти інклюзивної освіти у підготовці майбутніх учителів початкових класів [Електронний ресурс] / О. М. Акімова // Наукові записки кафедри педагогіки. – 2014. – Вип. 35. – С. 12-18. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzkp_2014_35_4 – В статті проаналізовані основні аспекти інклюзивної освіти під час підготовки майбутніх учителів початкових класів. Визначені основні завдання асистента вчителя початкової школи в рамках інклюзивного середовища, охарактеризовані основні напрями інклюзивної-педагогічної освіти під час підготовки для майбутніх вчителів початкової школи.
  4. Андреєва М. О. Формування толерантності учнів початкової школи у інклюзивному навчальному закладі [Електронний ресурс] / М. О. Андреєва // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. – 2013. – Вип. 39(2). – С. 36-41. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_2013_39(2)__9 – Метою даної статті є розкриття шляхів і засобів формування толерантності у молодших школярів інклюзивного навчального закладу.
  5. Андрійчук Н. М. Інклюзивна освіта в сучасній гуманітарній науці: понятійно-категоріальний апарат [Електронний ресурс] / Н. М. Андрійчук // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. – 2016. – Вип. 26. – С. 3-7. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_016_2016_26_3 У статті розглядається проблема еволюції розвитку основної термінології, що використовується у сучасній гуманітарній науці як така, що демонструє основні поняття інклюзивної освіти. Автором проаналізовано англійські відповідники терміну “інвалід”. З’ясовано, що ці терміни англійського походження нещодавно увійшли в українську мову як запозичені і повністю зберегли свій зміст. Моніторинг сайтів громадських організацій, щодо використання даної термінології показав, що термін “інвалід” ними використовується найчастіше, хоча і вважається широким загаломнеполіткоректним.
  6. Аріщенко А. С. Стан розробленості проблеми інклюзивного навчання в Україні та США [Електронний ресурс] / А. С. Аріщенко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2016. – Вип. 47. – С. 56-62. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_47_9 У статті розглянуто дослідження українських науковців, присвячені проблемі інклюзивного начання, а також систематизовано згідно з двома предметними полями – соціальним і порівняльно-педагогічним. У межах порівняльно-педагогічного виміру проаналізовано дослідження українських компаративістів щодо освітньої системи США в межах різних аспектів, оскільки це є суттєвою основою розуміння особливостей наукового осмислення освітніх процесів, що відбуваються в цій країні, а також проблеми інклюзивного навчання за кордоном. Акцентовано на недостатній розробленості проблеми інклюзивного навчання студентів в університетах США.
  7. Атаманчук Н. М. Психологічна готовність дітей з особливими потребами до школи в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / Н. М. Атаманчук // Наука і освіта. – 2014. – № 6. – С. 11-15. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2014_6_4 – Стаття присвячена вивченню особистісної та соціально-психологічної готовності дітей з особливими освітніми потребами до школи в умовах інклюзивної освіти. Виявлено, що діти з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти (порівняно із спеціалізованими дошкільними закладами) психологічно більш готові до навчання в школі. Інклюзивна освіта позитивно впливає на становлення психологічної готовності до навчання в школі дітей з особливими потребами незначного рівня порушення.
  8. Березан В. І. Можливості використання ІКТ у роботі соціального педагога в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / В. І. Березан // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. – 2016. – Вип. 69(3). – С. 22-26. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2016_69(3)__6 – У статті розкривається сутність інклюзивної освіти, нормативно-правова база інклюзивної освіти в Україні та соціально-педагогічної роботи з дітьми з особливими потребами, визначається роль соціального педагога у роботі з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти. Розглядаються можливості використання ІКТ у роботі соціального педагога в умовах інклюзивної освіти, шляхи вдосконалення системи підготовки соціального педагога.
  9. Бобрицька В. І. Актуальні проблеми інклюзивної освіти в Україні [Електронний ресурс] / В. І. Бобрицька // Педагогічний процес: теорія і практика. – 2015. – Вип. 5-6. – С. 7-11. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2015_5-6_3 – У статті узагальнено інформаційні джерела та дані емпіричного дослідження з питань інклюзивної освіти в Україні. Виокремлено актуальні проблеми, що потребуються осмислення й розв’язання з урахуванням сучасних запитів суспільства, а саме: узгодження міжнародного і національного законодавства з інклюзивної освіти, розроблення дієвих механізмів з упровадження законодавчих ініціатив як підґрунтя для успішного здійснення державної освітньої політики в сфері освіти дітей з порушенням психофізичного розвитку; підготовка кадрівдля забезпечення якісної освіти дітей з особливими потребами. 
  10. Бовкуш К. П. Модель формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до взаємодії учнів в умовах інклюзивного навчання [Електронний ресурс] / К. П. Бовкуш // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2015. – № 6. – С. 67-74. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_6_12 – У статті розкрито сутність, структуру та важливість моделі формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до взаємодії учнів в умовах інклязивного навчання. Представлено дані, що ілюструють основні труднощі, а також параметри професійної та психологічної моделі готовності майбутнього вчителя до умов інклюзивного навчання. Розкрито певні вимоги моделі, що необхідні для її забезпечення й функціонування. Також акцентуються на потребі визначення обов’язкових знань для майбутніх учителів початкових класів, поглиблення цих знань у процесі вивчення спеціальних навчальних курсів, оволодіння якими передбачено вироблення світоглядних і ціннісних засад особистісно-професійної готовності майбутнього вчителя.
  11. Бойко В. О. Інклюзивна освіта: до питання визначення поняття та особливостей її запровадження [Електронний ресурс] / В. О. Бойко // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Психолого-педагогічні науки. – 2012. – № 4. – С. 7-10. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2012_4_3 – У статті розглядаються сутність та особливості інклюзивної освіти. Аналізуються категорії соціальної педагогіки: “інклюзивна освіта”, “інклюзія”, “інклюзивне суспільство” та “інклюзивне виховання”. Пропонується авторське визначення терміна “інклюзивне виховання”.
  12. Буйняк М. Г. Особливості співпраці вчителя інклюзивного класу з сім’ями учнів [Електронний ресурс] / М. Г. Буйняк // Проблеми сучасної психології. – 2016. – Вип. 34. – С. 59-68. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2016_34_7 – У статті ми проаналізуємо результати анкетування батьків, спрямованого на вивчення їхнього ставлення до спільного навчання дітей з типовим розвитком та з порушеннями психофізичного розвитку, а також розкриємо особливості та напрямки роботи вчителя інклюзивного класу з сім’ями учнів,оскільки від цього залежить успіх адаптації дитини у школі, включення її в класний колектив, успішність навчання тощо.
  13. Буренко Г. М. Інклюзивна школа – ефективна школа [Електронний ресурс] / Г. М. Буренко, В. І. Зінченко // Таврійський вісник освіти. – 2015. – № 3. – С. 76-80. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2015_3_15 – У статті висвітлюються питання інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір. Розкрито актуальність інклюзивної освіти та переваги інклюзивного навчання.
  14. Величко Д. В. Соціальна інклюзія в освіті [Електронний ресурс] / Д. В. Величко, С. В. Голумбевська // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. – 2015. – Вип. 130. – С. 292-295. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2015_130_69 – У статті проаналізовано соціальну інклюзію в освіті. Соціальна інклюзія – процес двосторонній, оскільки передбачає взаємне збагачення соціального досвіду дітей з функціональними обмеженням та дітей зі станом здоров’я та розвитку в межах вікової норми, розширює можливості для засвоєння дітьми гуманістичних цінностей, становленняу школярів соціальних якостей. 
  15. Вербенець А. А. Міжнародний досвід запровадження інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / А. А. Вербенець // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2016. – Вип. 51. – С. 90-97. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_51_14 – На основі аналізу науково-педагогічних джерел і нормативно-правових документів визначено моделі освітніх систем у зарубіжних країнах, що передбачають наявність двох паралельних освітніх систем (інклюзивної та спеціальної); впровадження різноманітних способів інклюзії дітей з особливими освітніми потребами; створення єдиної (інклюзивної) освітньої системи. Розглянуто реалізацію цих моделей на прикладі таких країн, як Бельгія, Нідерланди, Фінляндія, США, Республіки Кіпр та Мальта. Виявлено суб’єктивні та об’єктивні умови запровадження інклюзивної освіти, такі як: мотивація до створення інклюзивного навчального середовища, позитивне ставлення до відмінностей учнів; розуміння інклюзії як соціальної й політичної програми дій; наявність системи законодавчих актів, котрі декларують необхідні права і свободи та містять механізми їх забезпечення; розробка чіткої концепції й стратегії реалізації інклюзивної освіти (система підготовки кадрів та відповідний науково-методичнийсупровід); організація співпраці й взаємодії учнів і педагогічних працівників.
  16. Віндюк П. А. Особливості інклюзивного навчання дітей із церебральним паралічем у загальноосвітній школі [Електронний ресурс] / П. А. Віндюк // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2016. – Вип. 48. – С. 270-276. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_48_38 – У статті висвітлено найбільш ефективні методи навчання для досягнення успіху та задоволення різноманітних потреб учнів, хворих на ЦП, які будуть зумовлені їхніми здібностями, рівнем розвитку, інтересами та іншими відмінностями. Обґрунтовано вибір навчального середовища та матеріалів, що особливо впливають на майбутню життєздатність дитини з вадами та на успішну адаптацію її в суспільстві.
  17. Ворощук О. Інклюзивне навчання в загальноосвітній сільській школі [Електронний ресурс] / О. Ворощук // Гірська школа Українських Карпат. – 2014. – № 11. – С. 197-199. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2014_11_55 – У статті розглянуто питання інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній сільській школі. Розв’язання означених питань потребує запровадження системи інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в сільській школі.
  18. Гайдук Н. До питання імплементації інклюзивної освітньої політики у вищій школі [Електронний ресурс] / Н. Гайдук, Г. Герасим, Р. Корж // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2016. – № 4. – С. 187-199. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2016_4_21 – Метою статті є обґрунтування концептуальних засад становлення Служби доступності «Без обмежень» до можливостей навчання в Національному університеті «Львівська політехніка» на шляху імплементації інклюзивної освітньої політики в системі університетської освіти. Автори зосереджуються на завданнях аналізу законодавчої бази на міжнародному, національному і локальному рівнях як підґрунтя для створення рівних можливостей навчання у системі вищої освіти для людей з інвалідністю; виявлення передумов створення Служби доступності «Без обмежень» у Львівській політехніці; визначення концептуальних засад та особливостей імплементації інклюзивної освітньої політики у вищій школі на прикладі Львівської політехніки, у тому числі виокремлення специфіки використання інформаційних технологій як засобу інклюзії. 
  19. Гладун Т. О. Розбудова інклюзивної освіти в Україні як умова розвитку соціальної компетентності дітей з інвалідністю [Електронний ресурс] / Т. О. Гладун // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2016. – Вип. 48. – С. 77-83. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_48_12 – У статті із соціально-педагогічних позицій розглянуто вплив інклюзивної освіти як умову розвитку соціальної компетентності дітей з інвалідністю. Методами дослідження було обрано аналіз наукової літератури, синтез, систематизацію та узагальнення поглядів учених. Проаналізовано динаміку розвитку суспільних поглядів на спільне навчання дітей з інвалідністю, а також стан наукової розробки проблеми інклюзивного навчання в Україні. Визначено роль інклюзивної освіти в розвитку соціальної компетентності дітей зазначеної категорії, обґрунтовано сучасну суспільну потребу в розвитку соціальності цієї категорії дітей. Зазначено, що перспективами подальших наукових розвідок є соціальна інклюзія дітей.
  20. Гудзь К. Теоретико-методологічні основи впровадження інклюзивної освіти у загальноосвітньому навчальному закладі [Електронний ресурс] / К. Гудзь // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Педагогічні науки. – 2016. – № 2(2). – С. 64-69. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnup_2016_2(2)__12 – У статті презентовано опис проблеми теоретико-методологічної основи впровадження інклюзивної освіти у загальноосвітньому навчальному закладі. Особливу увагу акцентовано на формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до взаємодії учнів в умовах інклюзивної освіти. Розглянуто та охарактеризовано цінність інклюзивної освіти для суспільства. Визначено проблему інклюзивної освіти в іноземних країнах. Також проаналізовано дослідження вчених щодо основних структурних елементів соціальної компетентності майбутнього викладача початкової школи. Окреслено та коротко охарактеризовано найбільш важливі професійні уміння вчителя початкової ланки, серед яких вміння здійснювати розвиток пізнавальних здібностей у дітей, організовувати процес навчання таким чином, щоб його учні навчались осмислювати отриману інформацію, вміли трактувати її, застосовувати в конкретних умовах, а отже, думати,розуміти суть речей, вміти висловити власну думку.
  21. Давидюк М. О. Методичні аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя до роботи в інклюзивному освітньому середовищі [Електронний ресурс] / М. О. Давидюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. – 2016. – Вип. 48. – С. 138-142. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2016_48_30 – У статті описані методичні аспекти підготовки майбутнього вчителя до роботи в інклюзивному освітньому середовищі. Систематизовані групи вимог до професійної компетентності сучасного педагога, спроможного працювати з різними категоріями дітей, які мають нетиповий розвиток. Виявлено фактори, що сприяють становленню умінь і навиків майбутніх освітян створювати диференційований корекційно-розвивальний простір в умовах інклюзивного навчання в масовій школі.
  22. Демченко І. Алгоритм квазіпрофесійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до роботи в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / І. Демченко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. – 2013. – № 45. – С. 40-49. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppps_2013_45_8 – Мета статті – розробити алгоритм квазіпрофесійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до роботи в умовах інклюзивної освіти на прикладі вивчення дисципліни «Дидактика інклюзивного навчання».
  23. Демченко І. Навчання, виховання і творчий розвиток учнів інклюзивної початкової школи в інтерактивній грі [Електронний ресурс] / І. Демченко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. – 2014. – Вип. 49. – С. 48-54. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppps_2014_49_9 – Мета статті – дати характеристику, визначити функції, класифікацію ігрової діяльності й на цій основі виокремити її педагогічний аспект, обґрунтувати та показати на прикладах навчально-виховну й розвивальну сутність інтерактивної гри; сформулювати основні вимоги до проведення інтерактивних ігор на заняттях з образотворчого мистецтва в інклюзивній початковій школі.
  24. Демченко І. Педагогічні умови творчого розвитку молодших школярів в загальноосвітньому інклюзивному просторі [Електронний ресурс] / І. Демченко // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2014. – № 9(2). – С. 27-35. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppsv_2014_9(2)__6 – У статті обґрунтовано педагогічні умови творчого розвитку молодших школярів в інклюзивному просторі загальноосвітньої початкової школи, висвітлюється роль образотворчого мистецтва в активізації творчої діяльності учнів з різним рівнем розвитку. Автор досліджує шляхи підвищення творчої активності молодших школярів в інклюзивному навчально-виховному процесі на уроках образотворчого мистецтва.
  25. Завацька Л. М. Дослідження потреб дітей з обмеженими можливостями в інклюзивному освітньому середовищі [Електронний ресурс] / Л. М. Завацька // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. – 2017. – Вип. 142. – С. 51-56. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2017_142_13 – Стаття присвячена аналізу актуальної проблеми для дітей з особливими потребами – створення для них повноцінного середовища для навчання, усунення бар’єрів та руйнування стереотипів їхньої поведінки на користь успішної адаптації у суспільному житті і відповідно впровадження інклюзивного навчання. У змісті представлені результати дослідження потреб дітей з особливостями психофізичного розвитку як основи їхньої адаптації і соціалізації у соціоосвітньому середовищі інклюзивногонавчального закладу.
  26. Запорожченко Ю. Г. Використання засобів ІКТ для підвищення якості інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / Ю. Г. Запорожченко // Інформаційні технології в освіті. – 2013. – Вип. 15. – С. 138-145. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itvo_2013_15_17 – У статті окреслено основні зміни, що відбулися в системі освіти упродовж останніх років; відображено нові освітні перспективи для дітей з особливими потребами; визначено можливості використання засобів ІКТ для підвищення якості інклюзивної освіти.
  27. Здрагат С. Г. Громадська відповідальність і професіоналізм як умови адекватного оцінювання системи інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / С. Г. Здрагат // Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки. – 2016. – Т. 21, Вип. 1. – С. 19-27. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_sip_2016_21_1_4
  28. Кайдалова Г. П. Досвід зарубіжних країн у запровадженні інклюзивного навчання в Україні [Електронний ресурс] / Г. П. Кайдалова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2015. – № 6. – С. 108-116. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_6_17 – У статті висвітлюється питання впровадження інклюзивного навчання в Україні, окрема увага зосереджена на головних причинах, що гальмують подальшу реалізацію інклюзивної освіти. Для прикладу та порівняння взято 6 зарубіжних країн (Італія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Австрія, Португалія), аби розглянути розвиток та специфіку застосування інклюзивного навчання в їхніх навчальних закладах. Проаналізовані дані свідчать про те, що перераховані країни перебувають у пошуці нових методів та способів реалізації даного навчання, адже турбуються про майбутнє жителів своєї країни. Важливу роль у становленні інклюзивної освіти в Україні має ставлення суспільства до дітей та людей означеної категорії.
  29. Калініченко І. Сучасні підходи до організації навчально-виховного процесу в інклюзивних школах [Електронний ресурс] / І. Калініченко // Імідж сучасного педагога. – 2013. – № 3. – С. 44-46. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/isp_2013_3_15 – Розглядаються питання щодо визначення сучасних підходів до організації навчально-виховного процесу в інклюзивних школах. Зазначені мета та головні напрями роботи з підлітками з особливими освітніми потребами в інклюзивних закладах освіти.
  30. Клименюк Н. Формування інклюзивної компетентності в майбутніх соціальних працівників в умовах професійної підготовки [Електронний ресурс] / Н. Клименюк // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2017. – № 1. – С. 72-86. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2017_1_9 – У статті обґрунтована необхідність і сутність формування інклюзивної компетентності в майбутніх соціальних працівників як результату готовності до інклюзивного супроводу дітей із обмеженнями у здоров’ї. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми, виокремлено основні дослідницькі підходи, сучасні педагогічні концепції. Описано експериментальне дослідження в центрі соціальної реабілітації для дітей-інвалідів як один із шляхів оптимізації практичної підготовки студентів спеціальності «Соціальна робота» в напрямі інклюзивної компетентності на засадах педагогіки конструктивізму, зазначена ефективність проведеної роботи. Визначені завдання щодо розробки педагогічних умовформування інклюзивної компетентності в майбутніх соціальних працівників.
  31. Клопота Є. А. Проблеми інклюзивної освіти в Україні [Електронний ресурс] / Є. А. Клопота // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. – 2013. – Вип. 45(2). – С. 94-101. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_psykhol_2013_45(2)__14 – У статті розглядаються такі поняття як «інклюзивна освіта» та «інтегроване навчання». Аналізуються різноманітні проблеми інклюзивного процесу в зарубіжній та вітчизняній науці. Виділяються особливості інтегрованого навчання осіб з глибокими вадами зору в Україні.
  32. Кобилянська Л. І. Використання європейського досвіду у підготовці соціальних гувернерів у ВНЗ до упровадження інклюзивної освіти в Україні [Електронний ресурс] / Л. І. Кобилянська // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2013. – № 1-2. – С. 194-203. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/srutip_2013_1-2_25 – У статті розглянуто діяльність соціального гувернера щодо надання освітніх послуг дітям з особливими потребами. Автор обґрунтовує необхідність спеціальної теоретико-практичної підготовки майбутніх гувернерів у вузі до реалізації завдань інклюзивного навчання дітей з функціональними обмеженнями.
  33. Кольченко К. О. Концептуальні підходи до впровадження інклюзивної освіти у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс] / К. О. Кольченко, Г. Ф. Нікуліна // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. – 2013. – № 10. – С. 12-21. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apnvlop_2013_10_3 – У статті описані концептуальні підходи Університету «Україна» до формування інклюзивного освітнього середовища вищої школи, що реалізуються в процесі розбудови першого в Україні університету інклюзивного типу. Серед ключових умов забезпечення рівних прав студентів на якісну вищу освіту першочерговими визначені: архітектурна, інформаційна та соціальна доступність освітнього середовища, створення матеріально-технічної бази, адаптованої до потреб студентів, наявність кваліфікованих науково-педагогічних кадрів, підготовлених до роботи в інклюзивному середовищі. Визначено коло питань, пов’язаних з нормативно-правовим, навчально-методичним та організаційно-кадровим забезпеченням вищої школи, які необхідно розв’язати для реалізації інклюзивної освіти. Впровадження розробленої концепції інклюзивної вищої освіти має позитивно вплинути на систему вищої освіти України.
  34. Косарева Г. М. Підготовка майбутніх вихователів до впровадження інклюзивних форм навчання в освітню практику [Електронний ресурс] / Г. М. Косарева // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – 2014. – Вип. 9. – С. 87-90. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2014_9_29 – У даній статті висвітлено особливості підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до впровадження інклюзивних форм навчання в освітню практику, зокрема розкрито компоненти професійно-особистісної готовності майбутнього педагога до роботи в умовах інклюзивної освіти.
  35. Косовець О. Використання електронного підручника з інформатики в умовах інклюзивного навчання у ЗНЗ [Електронний ресурс] / О. Косовець // Нова педагогічна думка. – 2013. – № 2. – С. 171-174. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_2_44 – Визначено особливості створення електронного підручника для учнів з особливими освітніми потребами, в структурі якого повинен бути навчальний матеріал, який відповідає вербально-логічному, сенсорно-перцептивному, образно-уявному рівням пізнавального процесу за умов інклюзивного навчання. На прикладі використання навчального матеріалу для набуття навичок роботи з вікном “Папки” схематично подано систему навігації в структурі електронного підручника, яку виконано у вигляді текстових посилань-ролловерів.
  36. Котломанітова Г. О. Українські народні дитячі ігри в інклюзивному освітньому просторі [Електронний ресурс] / Г. О. Котломанітова // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. – 2014. – Вип. 34. – С. 77-83. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuP_2014_34_16 – Досліджено народну гру як один із засобів навчання і виховання дітей з обмеженими психофізичними можливостями в умовах інклюзивної освіти.
  37. Кузава І. Б. Методологічні основи дослідження проблеми інклюзивної освіти дітей дошкільного віку [Електронний ресурс] / І. Б. Кузава // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2015. – № 6. – С. 116-127. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_6_18 – У статті схарактеризовано сучасний етап розвитку у практиці навчання і виховання результатів наукових досліджень, пов’язаних з упровадженням інклюзивної освіти дітей дошкільного віку. Обґрунтовано методологічні основи досліджуваної проблеми. Проаналізовано сутність понять «методологія», «інклюзія», «інтеграція». Окреслено провідні параметри педагогічної сутності інклюзивної освіти дошкільників. Визначено основні відмінності інклюзивної освіти від інтегрованої освіти.
  38. Кузава І. Б. Теоретичне обґрунтування моделі реалізації інклюзивної освіти дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку [Електронний ресурс] / І. Б. Кузава // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – 2013. – № 10(3). – С. 39-46. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_10(3)__7 – Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні змістових параметрів експериментальної моделі реалізації інклюзивної освіти дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку.
  39. Кузава І. Б. Умови організації інклюзивної освіти дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку [Електронний ресурс] / І. Б. Кузава // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. – 2013. – № 10. – С. 148-160. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apnvlop_2013_10_16 – Наукова стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню умов організації інклюзивної освіти дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку.
  40. Кузава І. Формування професійної готовності майбутніх вихователів до впровадження інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / І. Кузава, М. Ярмолюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Педагогічні науки. – 2016. – № 2(2). – С. 75-81. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnup_2016_2(2)__14 – У статті висвітлюються теоретичні аспекти професійної готовності майбутніх вихователів до впровадження інклюзивної освіти, яку розглядаємо як його інтегральну професійно-особистісну характеристику, що включає не лише теоретичну й практичну готовність до виконання професійних функцій, але й усі суб’єктні якості особистості (активність, самостійність, відповідальність, комунікативність, емоційна гнучкість тощо), що забезпечують її ефективність. Встановлено, що інклюзивна освіта – це процес забезпечення рівних прав на одержання освітніх послуг дітей дошкільного віку із психофізичнимипорушеннями за місцем проживання в умовах загальноосвітнього закладу.
  41. Левченко Л. С. Інклюзивні тенденції сучасної спеціальної освіти в дошкільному навчальному закладі [Електронний ресурс] / Л. С. Левченко // Наука і освіта. – 2015. – № 8. – С. 75-79. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2015_8_16 – У статті представлено дані, що ілюструють основні параметри професійної та психологічної готовності вчителів до включення «особливої» дитини в загальноосвітній процес. Описуються основні професійні труднощі педагога, пов’язані з емоційним прийняттям і знаннями специфіки розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
  42. Лепський В. В. Інклюзивний туризм як вид реабілітації: наукове обгрунтування та перші кроки на шляху втілення у життя [Електронний ресурс] / В. В. Лепський, Л. Ю. Науменко, І. С. Борисова, В. М. Березовський, С. В. Макаренко // Український вісник медико-соціальної експертизи. – 2016. – № 4. – С. 47-52. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2016_4_10
  43. Малишевська І. Підготовка спеціальних педагогічних фахівців до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища [Електронний ресурс] / І. Малишевська // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2016. – № 8. – С. 264-274. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2016_8_27 – Стаття присвячена дослідженню стану підготовки спеціальних педагогічних кадрів до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Акцентовано увагу на модернізації підготовки спеціальних педагогічних фахівців, які забезпечуватимуть інклюзивне навчання в Україні. Окреслено проблеми формування професіоналізму спеціальних педагогів у галузі інклюзивної освіти, що пов’язані з висуненням високого рівня вимог до їх педагогічної діяльності. У статті наголошується, що важливим засобом забезпечення якості освітніх послуг у системі інклюзивної освіти має стати випереджальна модифікація змісту підготовки кадрів спеціальної освіти. Вона полягає в необхідності постійного вдосконалення навчальних програм та методик викладання. Вирішення зазначених проблем на методологічному рівні дозволить усунути протиріччя між теорією і практикою, між випереджальними змінами практики й відсутністю науково-обґрунтованих концепцій підготовки спеціальних педагогічних фахівців для забезпечення інклюзивного навчання в Україні.
  44. Маранчак Р. С. Інклюзивна освіта як одна із умов соціальної адаптації дітей з особливими потребами [Електронний ресурс] / Р. С. Маранчак, О. М. Василенко // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна”. – 2013. – № 2. – С. 128-132. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2013_2_26 – У статті розглядається сутність та особливості інклюзивної освіти. Здійснено теоретичний аналіз поняття «інклюзія» та охарактеризовано соціально-педагогічні умови соціальної адаптації дітей з особливими потребами до інклюзивного освітнього простору.
  45. Мартинчук О. Інклюзивна освіта: освітологічний контекст [Електронний ресурс] / О. Мартинчук // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Педагогічні науки. – 2016. – № 3. – С. 146-150. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2016_3_31 – У статті акцентовано увагу на потребі в розгляді інклюзивної освіти в контексті становлення і розвитку сучасного наукового знання про освіту – освітології; показано, що освітологія сприяє визначенню і розумінню суті поняття «інклюзивна освіта», яке наразі немає науково обґрунтованого трактування у вітчизняному науковому і освітньому просторі; подано огляд дефініції «інклюзивна освіта» в сучасних літературних джерелах і законодавчих документах України, Білорусі, Росії; зроблено порівняння сутності поняття «інклюзивна освіта» з точки зору освітологічного і дидактичного контекстів; висловлено припущення про те, що недостатній рівень підтримки педагогічною спільнотою освітньої інклюзії обумовлений розумінням інклюзивної освіти в межах дидактичного контексту.
  46. Мартинчук О. Інклюзивна педагогіка в контексті розвитку cучасного наукового знання про освіту [Електронний ресурс] / О. Мартинчук // Освітологія. – 2016. – № 5. – С. 147-151. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ocvit_2016_5_26 – У статті акцентовано увагу на потребі в розгляді інклюзивної освіти як важливого елементу в дослідженнях у сфері освіти, що пояснюється узгодженням соціальної та освітньої інтеграції осіб з особливими освітніми потребами зі світовим загальним прагненням до соціальної справедливості; зазначено, що розвиток в Україні інклюзивної освіти потребує нової педагогічної галузі, яка обслуговуватиме її потреби, і фахівців зі сформованою компетентністю у сфері інклюзивного навчання; розглянуто об’єкт, предмет, мету і завдання інклюзивної педагогіки в контексті становлення і розвитку сучасного наукового знання про освіту, а саме: освітології; описано авторську періодизацію процесу розвитку інклюзивної педагогіки як науки про навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому просторі, виокремлено в розвитку інклюзивної педагогіки три періоди: імпліцитний, експліцитний та інституціональний; показано, що освітологія сприяє визначенню і розумінню місця інклюзивної педагогіки як нової галузі педагогічного знання у науковому освітньому просторі.
  47. Міненок А. Психолого-педагогічні аспекти професійного саморозвитку майбутнього вчителя початкової школи в умовах впровадження інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / А. Міненок, Г. Воскобойнікова // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2016. – № 3. – С. 69-79. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2016_3_10 – Метою статті є теоретичне обґрунтування шляхів удосконалення професійного саморозвитку майбутнього вчителя в умовах впровадження інклюзивної освіти й особливостей професійної підготовки майбутньоговчителя початкової школи до роботи з дітьми в інклюзивних класах.
  48. Михальчевська Л. Г. Роль учителя-дефектолога в інклюзивній школі [Електронний ресурс] / Л. Г. Михальчевська, Н. С. Домбровська // Таврійський вісник освіти. – 2014. – № 3. – С. 53-56. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2014_3_11 – Упровадження інклюзії вимагає від суспільства нових поглядів на реалізацію прав людини, зокрема на освіту. Роль учителя-дефектолога в цей час набуває якісно нового змісту. Досвід роботи, аналіз позитивних та негативних реалій освіти дітей з особливими потребами, бачення перспектив ролі вчителя-дефектолога – у даній статті.
  49. Мищак І. М. Правове забезпечення запровадження інклюзивної освіти в Україні [Електронний ресурс] / І. М. Мищак //Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2014. – № 5. – С. 37-43. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2014_5_10 – У статті здійснено аналіз правового забезпечення запровадження системи інклюзивної освіти в Україні. Доведено, що удосконалення національного законодавства відбувається у відповідності до міжнародних норм і стандартів правового забезпечення інклюзивної освіти.
  50. Назаренко Л. М. Управління процесом упровадження інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / Л. М. Назаренко, О. С. Підгатець // Таврійський вісник освіти. – 2014. – № 1(2). – С. 42-47. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2014_1(2)__9 – У статті розкрито сутність понять «інклюзія», «інклюзивна освіта», розкрито актуальність упровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Обґрунтовано необхідність внесення змін у структуру управлінської діяльності, викладено методичні матеріали з досвіду відкриття інклюзивних класів і здійснення управління навчально-виховним процесом.
  51. Нестеренко Г. Аксіологія інклюзивної освіти та педагогіки гетерогенності [Електронний ресурс] / Г. Нестеренко // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2016. – № 2. – С. 53-66. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2016_2_6 – Розкрито аксіологічний аспект філософії інклюзивної освіти в широкому значенні – як концепції включення до спільного освітнього простору представників різних гетерогенних груп. Проаналізовано роль цінностей педагога у реалізації принципу багатства різноманітності та толерантності як гармонії у різноманітності. Розглянуто приклади управління різноманітністю в університетах Європи.
  52. Носенко Ю. Електронна інклюзія як ефективна стратегія забезпечення доступності та відкритості освіти [Електронний ресурс] / Ю. Носенко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. – 2016. – Вип. 2. – С. 116-123. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ped_in_2016_2_22 – Мета статті полягає в аналізі зарубіжного досвіду зі запровадження електронної інклюзії, як ефективної стратегії забезпечення доступності і відкритості освіти.
  53. Носенко Ю. Г. Стан використання мультимедійних технологій вихователями вітчизняних дошкільних навчальних закладів у роботі з інклюзивною групою [Електронний ресурс] / Ю. Г. Носенко, Ж. В. Матюх // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2017. – Т. 57, вип. 1. – С. 1-11. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2017_57_1_3 – У статті представлено результати опитування вихователів вітчизняних дошкільних навчальних закладів на предмет їх відношення, практичного досвіду та обізнаності щодо можливостей використання мультимедійних технологій у роботі з дітьми, зокрема з інклюзивною групою. До анкетування було залучено 453 респондентів із семи регіонів України. Визначено ступінь обізнаності вихователів щодо сутності основних понять, ступінь впровадження інклюзивної освіти й «інклюзивний клімат» у закладах, де працюють респонденти, їх готовність і бажання до провадження інклюзивної освіти, відношення до використання мультимедійних технологій у роботі з дітьми і наявність відповідного досвіду, забезпеченість ДНЗ комп’ютерною технікою та її доступність для вихователів.
  54. Ночовка В. І. Проект навчального закладу з впровадження інклюзивної освіти “увійти у світ разом” [Електронний ресурс] / В. І. Ночовка, О. М. Тимощук // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2013. – № 6. – С. 90-95. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2013_6_15
  55. Овчаренко І. В. Психологічний супровід дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі [Електронний ресурс] / І. В. Овчаренко // Таврійський вісник освіти. – 2017. – № 1. – С. 249-254. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2017_1_42 – У статті висвітлено зміст, мету, завдання, напрями діяльності практичного психолога щодо психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання.
  56. Павлюк Т. Навчання дітей дошкільного віку елементів математики за системою М. Монтессорі в умовах інклюзивної групи [Електронний ресурс] / Т. Павлюк // Педагогічний часопис Волині. – 2016. – № 2. – С. 124-128. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pchv_2016_2_26 – У статті обґрунтовано актуальність проблеми навчання дітей дошкільного віку елементів математики в умовах інклюзивної групи. Виокремлено особливості навчання дошкільників математики за системою М. Монтессорі та стан її використання в інклюзивних групах.
  57. Пасічник В. В. Моделювання інформаційно-технологічного супроводу інклюзивного навчання осіб з особливими потребами [Електронний ресурс] / В. В. Пасічник, Т. В. Шестакевич // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Інформаційні системи та мережі. – 2015. – № 814. – С. 120-129. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2015_814_14 – Досліджено освітні процеси інклюзивної форми навчання осіб з особливими потребами. Розроблено методологічні основи формування та ефективного використання комплексу інформаційних технологій супроводу інклюзивних освітніх процесів для осіб з особливими потребами. Запропоновано модель інформаційно-технологічногосупроводу для набуття освіти особи з особливими потребами. 
  58. Пісоцька М. Е. Теоретичні питання інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / М. Е. Пісоцька // Педагогіка та психологія. – 2014. – Вип. 45. – С. 153-159. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2014_45_18 – Визначено сутність інклюзивної освіти, умови її здійснення, типології інтеграції. Розкрито переваги інклюзивної освіти, основні термінологічні поняття у системі інклюзії, вимоги до інклюзивного розвивального середовища та до педагога інклюзивного класу. Охарактеризовано соціальні концепції інвалідності, а також функції корекційного педагога та завдання інклюзивної педагогіки.
  59. Плужник О. В. Проблеми підготовки вчителів початкових класів до роботи в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / О. В. Плужник // Теоретична і дидактична філологія. Серія : . – 2017. – Вип. 24. – С. 147-155. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tdf_2017_24_19 – У статті розглянуто основні нормативні та законодавчі акти, які регламентують процес впровадження інклюзії в освітній простір України. Здійснено теоретичний аналіз основних понять у галузі інклюзивної освіти. Окреслено головні проблеми в плані недостатнього кадрового забезпечення та не досить ефективної сучасної підготовки майбутніх вчителів до роботи в умовах інклюзивної освіти. Актуалізовано роль та значення вчителя початкових класів як ключової ланки в системі впровадження інклюзивної освіти, адже, саме в початковій школі починає формуватися низка компетенцій, тобто система здатностей, що забезпечують особистості можливість оптимально здійснювати життєдіяльність вусіх її формах (пізнання, діяльність, спілкування, взаємовідносини).
  60. Поліхроніді А. Специфіка професійної діяльності вчителя музики в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / А. Поліхроніді // Молодь і ринок. – 2016. – № 8. – С. 111-114. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2016_8_25 – У статті доведено важливість корекційнорозвивальної роботи вчителя музики в умовах інклюзії та необхідність використання музики як засобу, що допомагає в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Окреслено багатовекторність музикотерапії, якою має володіти вчитель музики. Наведено можливі методи навчальновиховної роботи в інклюзивному класі, що мають корекційне спрямування, зокрема метод Томатіса.
  61. Поліхроніді А. Г. Створення інклюзивного освітнього середовища в сучасних навчальних закладах [Електронний ресурс] / А. Г. Поліхроніді // Наука і освіта. – 2016. – № 6. – С. 82-85. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2016_6_16 – У статті розкрито сутність та специфіку інклюзивного освітнього середовища, створення якого перед-бачено концепцією інклюзивної освіти. Охарактеризовано структурні компоненти інклюзивного освітнього середовища, наведено можливі перешкоди у його створенні та критерії аналізу.
  62. Поцко О. В. Нормативно-правові аспекти інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / О. В. Поцко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. – 2014. – Вип. 34. – С. 160-163. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2014_34_48 – Актуальність проблеми нормативно-правового забезпечення інклюзивної освіти визначається необхідністю формування нових підходів до надання освіти для осіб з особливими потребами.Здійснено аналіз основних правових документів та положень, спрямованих на впровадження інклюзивної освіти: Конвенції «Про права людини» (1948), Конвенції «Про права дитини» (1989), Концепції розвитку інклюзивного навчання в Україні (2010), Указу Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженим фізичними можливостями» (2011). Схарактеризовано основні положення інноваційної освітньої концепції щодо навчання дітей з обмеженими можливостями здоров’я, що була представлена на Всесвітній Конференції з освіти осіб з особливими потребам. 
  63. Прядко Л. О. Формування інклюзивного простору як засобу готовності педагога загальноосвітнього навчального закладу до роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби [Електронний ресурс] / Л. О. Прядко //Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2014. – № 4. – С. 444-450. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2014_4_55 – У статті представлено та обґрунтовано результати вивчення професійно-особистісної готовності педагога загальноосвітнього навчального закладу до реалізації інклюзивної моделі освіти як складової інклюзивного простору та визначено її складові: вірність життєвим інтересам дітей з особливими освітніми потребами; психолого-педагогічна ерудиція педагога; здатність робити внески педагога в дітей з особливостями психофізичного розвитку; висока професійна працездатність; уміння продуктивно поєднувати корекційно-реабілітаційну, консультативно-діагностичну й науково-дослідну діяльність; знання особливостей корекційно-реабілітаційного супроводу на життєвих етапах, володіння спеціальними методиками корекційного виховання і навчання.
  64. Рассказова О. І. Класний колектив як осередок соціальної взаємодії учнів в умовах інклюзивного навчання [Електронний ресурс] / О. І. Рассказова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2013. – Вип. 29. – С. 465-471. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2013_29_76 – У статті на основі нагромаджених у педагогіці ідей щодо створення та функціонування класного колективу, його впливу на розвиток особистості подано авторський погляд на проблему покращення соціальної взаємодії учнів в умовах інклюзивного навчання. Основним положенням, яке позиціонує автор, є те, що саме завдяки основаному на принципах колективізму виховному впливу мікросередовища класу учні з інвалідністю найбільш ефективно включаються у систему міжособистісної взаємодії шляхом розвитку їх соціальності.
  65. Рассказова О. І. Колективізм як основа виховання учнів в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / О. І. Рассказова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – 2013. – № 7(2). – С. 155-162. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2013_7(2)__25 – Дана стаття має на меті обґрунтування можливостей колективізму як основи вдосконалення соціальної взаємодії учнів у класному колективі в умовах інклюзивного навчання.
  66. Рассказова О. І. Соціальний педагог – суб’єкт розвитку соціальності учнів в інклюзивній школі [Електронний ресурс] / О. І. Рассказова // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2013. – № 4. – С. 72-79. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spttp_2013_4_12
  67. Рой Д. В. Особливості формування внутрішнього простору інклюзивних загальноосвітніх шкіл [Електронний ресурс] / Д. В. Рой, О. П. Тишкевич // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. – 2016. – Вип. 43(2). – С. 369-374. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2016_43(2)__63 – У статті розглянуто особливості організації внутрішнього простору загальноосвітніх закладів в умовах інклюзивного навчання, виявлено принципи їх функціонального формування.
  68. Савінова Н. В. Деонтологічна компетентність корекційного педагога в умовах інклюзивного навчання [Електронний ресурс] / Н. В. Савінова, М. І. Берегова // Молодий вчений. – 2015. – № 2(4). – С. 99-101. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_2(4)__27 – У статті визначаються сучасні підходи до формування професійної культури корекційних педагогів, в основу яких покладено підвищення рівня професійної підготовки фахівців галузі корекційної освіти та їх етико-деонтологічного рівня. Особливу увагу автор звертає на визначення деонтології та порівняння педагогічної етики і педагогічної деонтології. Автор визначає деонтологічну підготовку корекційного педагога як цілеспрямований і керований процес, який розпочинається у навчальному закладі й продовжується в процесі подальшої роботи. Деонтологічна підготовка передбачає оволодіння корекційним педагогом знаннями про «правильну» поведінку в різних ситуаціях. Корекційному педагогу під час роботи необхідно дотримуватися специфічних, професійних та етичних вимог у системі «вчитель-учень». Визначені умови успішної організації навчально-виховного процесу у системі інклюзивної освіти. Корекційно-розвивальна робота з дітьми, які мають порушення психофізичного розвитку, потребує особливих вимог до професійної компетентності педагога, оскільки вона є вирішальним фактором розвитку й навчання. Розв’язання поставлених завдань значною мірою залежить від професіоналізму педагога, його культури, духовності, моральності.
  69. Садова І. Особливості підготовки майбутнього вчителя до навчання дітей з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / І. Садова // Актуальні питання гуманітарних наук. – 2015. – Вип. 14. – С. 313-318. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2015_14_45 – У статті визначено тенденції становлення інклюзивної освіти в Україні; висвітлено особливості підготовки вчителів початкової школи до впровадження інклюзивних форм навчання в освітню практику, зокрема розкрито професійно-особистісні якості, уміння та компетенції, якими має володіти педагог для того, щоб ефективно здійснювати навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітньому просторі. Стаття ґрунтується на результатах індивідуальної теми дослідження «Теоретико-практична підготовка вчителя донавчання дітей з особливими потребами в умовах модернізації педагогічної освіти». 
  70. Соловей Т. В. Змістовні компоненти професійної компетентності соціального працівника інклюзивного закладу освіти [Електронний ресурс] / Т. В. Соловей, М. Є. Чайковський // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна”. – 2013. – № 1. – С. 220-224. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2013_1_52 – Мета статті полягає в аналізі основних підходів до визначення феномена професійної компетентності соціального працівника інклюзивного закладу освіти як важливого компонента його фахової підготовки у вищому навчальному закладі. Завдання статті передбачають: аналіз змісту основних понять із проблеми дослідження; визначення базових елементів професійної діяльності соціального працівника, що обумовлюють зміст професійної компетентності; дослідження сучасних тенденцій у формуванні інклюзивної компетентності як складової професійної компетентності соціальних працівників інклюзивних закладів освіти.
  71. Тулашвілі Ю. Й. Комп’ютерні технології як системотвірний чинник переходу до інклюзивного навчання осіб з порушеннями зору [Електронний ресурс] / Ю. Й. Тулашвілі // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – 2013. – Вип. 7. – С. 183-186. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2013_7_59 – Відзначено, що процес інтеграції інвалідів у суспільні відносини передбачає комплекс дій, спрямованих на допомогу суб’єктам із психофізичними порушеннями опановувати цінності сучасної цивілізації, бути задіяними до активної суспільної діяльності через їх соціальну адаптацію. Проаналізовано роль комп’ютерних технологій як системотвірного чинника переходу до інклюзивного навчання осіб з порушеннями зору в процесі їх професійної підготовки. Окреслено зміст, методи та форми організації комп’ютерної підготовки незрячих.
  72. Тупиця О. В. Понятійно-термінологічне поле дослідження проблеми організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами [Електронний ресурс] / О. В. Тупиця // Педагогіка та психологія. – 2014. – Вип. 45. – С. 38-46. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2014_45_6 – Визначено на основі аналізу науково-педагогічних джерел, міжнародних правових документів, державних законодавчо-нормативних актів соціального спрямування термін “діти з особливими освітніми потребами”. Охарактеризовано проблему організації інклюзивного навчання та розкрито підходи до надання якісної освіти цієї категорії дітей, висвітлено відмінності між нормалізацією та соціальною моделями навчання дітей з особливими освітніми потребами. Доведено, що інтеграція та інклюзія не є тотожними поняттями, але й не взаємозаперечують один одного, тобто інтеграція передбачає залучення дітей цієї категорії у систему соціальних стосунків шляхом використання різних форм спільного навчання, в тому числі інклюзивного.
  73. Хворова Г. М. Проблема визначення змісту освіти та оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями опорно-рухового апарату при інклюзивній формі навчання [Електронний ресурс] / Г. М. Хворова // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. – 2013. – № 10. – С. 161-169. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apnvlop_2013_10_17 – Стаття розкриває питання практичного впровадження інклюзивної освіти в Україні, містить аналіз діючого законодавства та навчальних програм, визначає сучасний стан, проблеми та перспективи освіти дітей з порушеннями опорнорухового апарату в загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивною формою навчання. Доводиться недоцільність використання універсального навчального дизайну при навчанні математиці дітей з відхиленнями пізнавальних можливостей.
  74. Чайковський М. Самоактуалізація студентів з особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього простору ВНЗ [Електронний ресурс] / М. Чайковський // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2013. – № 3. – С. 181-190. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2013_3_22 – Експериментально досліджено (вибірка з 68-ми студентів з особливими потребами) стан самоактуалізації та 11 показників цього феномена, з яких виділено орієнтацію в часі, цінності, погляди на природу людини, потребу в пізнанні, креативність, автономність, спонтанність, саморозуміння, ауто симпатія, контактність, гнучкість у спілкуванні. Розроблено стандартизовані показники рівнів сформованості самоактуалізації: високий, середній і низький. Виявлено у значної кількості респондентів низькі вихідні показники самоактуалізації. Розроблено програму корекційних заходів, зокрема психокорекційної роботи за методом кататимного переживання образів (символодрама), соціально-психологічний і асертивний тренінги; залучення студентів до участі у різних формах науково-дослідної роботи. Визначено можливості корекції самоактуалізації за умов інклюзивного освітнього простору ВНЗ. Перевірено вплив комплексних корекційних заходів на динаміку показників самоактуалізації: для студентів з низькими показниками до самоактуалізаціії запропоновано “Програму стимулювання самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів”, експліковано схему поетапного виконання програми. Зазначено, що заключне тестування показало позитивну динаміку типологій психічного захисту в експериментальній і контрольній групах.
  75. Чайковський М. Є. Інтеграція та інклюзія молоді з особливими потребами:соціально-педагогічна складова [Електронний ресурс] / М. Є. Чайковський // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна”. – 2015. – № 10. – С. 69- 73. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2015_10_20 – Метою нашої статті є термінологічний аналіз понять „інтеграція” та „інклюзія”, їх базових дефініцій – „інклюзивна освіта”, „інклюзивна освіта молоді з особливими потребами”; а також вивчення соціально-педагогічного досвіду впровадження інтеграції й інклюзії молоді з особливими потребами в діяльність зарубіжних та вітчизняних освітніх закладів.
  76. Чеб С. Використання електронних засобів навчання в інклюзивній моделі освіти [Електронний ресурс] / С. Чеб //Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2014. – № 2. – С. 90-97. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2014_2_11 – Метою даної роботи є дослідження стану впровадження інклюзивної моделі освіти в Луцькому центрі професійно-технічної освіти й опис створених і апробованих електронних засобів навчання для дітей з особливими потребами (на прикладі використання розробленого Web-ресурсу з предмета “Інформаційні технології” для учнів із вадами слуху професії кравець Луцького центру професійно-технічної освіти.
  77. Чернігівська С. Проблема інклюзивної освіти студентів-інвалідів (у контексті їх реабілітації) [Електронний ресурс] / С. Чернігівська // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2017. – № 1. – С. 245-249. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2017_1_46 – Мета статті – актуалізувати та дослідити проблему з інклюзивної освіти в Україні студентів-інвалідів.
  78. Чупахіна С. Підготовка майбутнього педагога до роботи з батьками дітей дошкільного віку в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / С. Чупахіна // Освітній простір України. – 2016. – Вип. 7. – С. 113-119. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/opu_2016_7_21 – В статті проаналізовано підготовку майбутнього педагога до роботи в умовах інклюзивної освіти, визначено проблеми, напрямки та перспективи удосконалення їхньої компетентності.
  79. Шевців З. Лабораторні заняття як умова професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі загальноосвітнього навчального закладу [Електронний ресурс] / З. Шевців // Молодь і ринок. – 2017. – № 3. – С. 71-75. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2017_3_16 – Обґрунтовано значущість лабораторних занять при формуванні соціально-педагогічної компетентності у майбутнього вчителя початкових класів інклюзивної загальноосвітньої школи. Визначено інноваційні методи проведення лабораторних занять, моделювання майбутньої професійної діяльності, розв’язування соціально-педагогічних ситуацій, робота в малих групах, написання есе. Наведено приклади дидактичної мети окремих тем, практичних завдань і рекомендації, розроблені за курсом “Основи соціально-педагогічної діяльності” з метою формування соціально-педагогічної компетентності майбутніх учителівпочаткових класів при виконанні педагогічної діяльності в умовах інклюзивного середовища.
  80. Шевців З. Методи діагностики рівня сформованості соціально-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів інклюзивної загальноосвітньої школи [Електронний ресурс] / З. Шевців // Нова педагогічна думка. – 2016. – № 4. – С. 47-50. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2016_4_12 – У статті визначено й охарактеризовано методи дидактичної діагностики рівня соціально-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів інклюзивної загальноосвітньої школи. Обґрунтовано вимоги щодо їх використання з метою виявлення когнітивних, діяльнісних та особистісно-фахових компетенцій у цілісній системі формування соціально-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів інклюзивноїзагальноосвітньої школи.
  81. Шевців 3. Модель соціально-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів інклюзивної загальноосвітньої школи [Електронний ресурс] / 3. Шевців // Нова педагогічна думка. – 2016. – № 3. – С. 96-99. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2016_3_26 – У статті здійснено спробу обґрунтувати професіограму вчителя інклюзивної загальноосвітньої школи. Визначено та подано модель соціально-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів інклюзивної загальноосвітньої школи.
  82. Шевців З. Практичні заняття як умова формування соціально-педагогічної компетентності в майбутнього вчителя інклюзивної загальноосвітньої школи [Електронний ресурс] / З. Шевців // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2016. – № 10. – С. 290-301. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2016_10_27 – У статті визначено традиційні підходи до проведення практичних занять.З’ясовано сутність контекстного навчання. Визначено роль практичних занять у формуванні соціально-педагогічної компетентності в майбутнього вчителя початкових класів інклюзивної загальноосвітньої школи. Обґрунтовано запровадження контекстного навчання на практичних заняттях під час викладання дисципліни «Основи інклюзивної педагогіки». Запропоновано опис процесу організації та методики проведення фрагментів практичних занять з курсу «Основи інклюзивної педагогіки», спрямованих на формування соціально-педагогічної компетентності в майбутнього вчителяпочаткових класів інклюзивної загальноосвітньої школи.
  83. Шевців З. М. Лекція як засіб формування когнітивної компетенції майбутнього вчителя інклюзивного загальноосвітнього навчального закладу [Електронний ресурс] / З. М. Шевців // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2017. – № 2. – С. 28-32. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2017_2_8 – Мета нашої статті − з’ясувати можливість удосконалення проведення лекції з педагогічних дисциплін та обґрунтувати їхню значущість у формуванні когнітивної компетенції в майбутнього вчителя початкових класів інклюзивного ЗНЗ. З метою розв’язання поставленої мети будемо виконувати завдання щодо з’ясування типових недоліків лекції та визначимо методи вдосконалення лекції у ВНЗ.
  84. Шевців З. М. Педагогічні умови формування соціально-педагогічної компетентності у майбутнього вчителя початкових класів інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / З. М. Шевців // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2017. – № 1. – С. 5-9. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2017_1_3 – Мета нашої статті полягає в тому, щоб виокремити та обґрунтувати педагогічні умови формування соціально-педагогічної компетентності у майбутньоговчителя початкових класів інклюзивного ЗНЗ.
  85. Шевців З. М. Практика як умова формування соціально-педагогічної компетентності майбутнього вчителя інклюзивної загальноосвітньої школи [Електронний ресурс] / З. М. Шевців // Народна освіта. – 2017. – Вип. 1. – С. 56-61. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NarOsv_2017_1_10 – У статті визначено суперечності та недоліки практики в системі підготовки вчителя початкових класів. Розкрито конструктивний підхід до проектування практики з метою формування соціально-педагогічної компетентності майбутніх учителів початкових класів інклюзивної загальноосвітньої школи. Обґрунтовано можливість використання робочого зошита як рефлексивного засобу формування соціально-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів інклюзивної загальноосвітньої школи.
  86. Яценюк Л. До питання формування інклюзивної компетентності педагогів у контексті модернізації системи початкової освіти [Електронний ресурс] / Л. Яценюк // Нова педагогічна думка. – 2016. – № 1. – С. 168-170. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2016_1_46 – У статті аналізується поняття “інклюзивна компетентність педагогів”. Розкрито структуру інклюзивної компетентності, шляхи формування готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами за інклюзивною формою навчання.
  87. Яценюк Л. Інклюзивна освіта як фактор гуманізації навчання дітей з особливими освітніми потребами [Електронний ресурс] / Л. Яценюк // Нова педагогічна думка. – 2016. – № 3. – С. 74-76. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2016_3_19
  88. Яценюк Л. Упровадження педагогічної технології “Створення ситуації успіху” в систему інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / Л. Яценюк // Нова педагогічна думка. – 2014. – № 1. – С. 213-217. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2014_1_68 – Розглянуто питання застосування педагогічної технології “Створення ситуації успіху” в системі інклюзивного навчання як ефективного методу стимулювання доцільної активності учнів з особливими потребами. Розкрито концептуальні положення, зміст і прийоми впливу ситуацій успіху на дітей з особливостями психофізичного розвитку. Шляхом аналізу наукових досліджень засвідчено, що поява педагогічної технології “Створення ситуації успіху” зумовлена самим життям, викликана інтеграцію дітей з особливими потребами в загальноосвітній простір. Наголошено, що ця педагогічна технологія повинна бути впроваджена в систему інклюзивного навчання, оскільки завдяки їй у дитини з особливими освітніми потребами формуються такі позитивні якості, як адекватна самооцінка, самостійне та критичне мислення, комунікабельність, віра у власні сили, уміння працювати в колективі. Зроблено висновок, що сучасні педагогічні технології не лише сприяють розвитку корекційної педагогіки загалом, а й зумовлюють появу таких нових перспективних напрямів інклюзивної освіти, як розробка новітніх інноваційних технологій навчання і виховання дітей із порушеннями психофізичного розвитку, виокремлення нових психологічних технологій у роботі з “особливими” дітьми, знаходження шляхів співпраці із сім’ями дітей із психічними (фізичними) вадами.