Творчий шлях. Аналіз творчості і творів. Уроки літератури

Загальний напрям творчого шляху

Для кожного, хто знайомий зо всіма чи хоч з більшістю творів Лесі Українки, «творчий шлях» її вияснюється якось сам собою. Це, мабуть, в значній мірі через те, що Леся Українка не належала до випадкових письменників, до тих, що живуть і між іншим пишуть, можуть жити й не писати, чи писати з десятилітніми перервами; не належала вона й до тих письменників, що потреба писати приходить до них між тридцятьома та сорока роками їхнього життя, а іноді й ще пізніше. Ні, з молодих літ, з дитинства усвідомила вона в собі письменника, ціле життя прожила, відчуваючи себе письменником, поетом перш за все, і з письменницьким пером у руках закінчила свое життя.
Мабуть, коли з «життєвого шляху» Лесиного вилучити її «творчий шлях», то залишиться небагато. Це зовсім не значить, що в неї було бідне подіями, чи переживаннями, чи внутрішнім змістом життя; не треба зовсім думати, що крім літературної творчості та хвороби, що ввесь час боролися між собою, у Лесі Українки нічого й не було в житті. Але ж справді, всі свідчення її сучасників та її власні листи доводять нам, що вона, як мало хто ще з письменників, вважала свою поетичну працю за свое життєве призначення, за головну мету свого життя; немає сумнівів, що в певній мірі до цього спричинилася важка і довга хвороба, що позбавила її багатьох вражень життя, але все ж таки, визнання своєї письменницької долі, визнання своєї поетичної творчості як «домінанти» всього життєвого шляху, всіх життєвих завдань, безперечно, було особливо властиве Лесі Українці.
І коли ми безпосередньо до того, що зветься «творчим шляхом» письменника, перейдемо, то виразно помітимо, який простий та послідовний цей шлях у Лесі Українки, як він увесь пройнятий, насичений одним стремлінням, як без усяких ухилів та хибних збочень якось він «нормально» підіймається все вгору та вгору, як він послідовно й незмінно шириться та глибшає.
Леся почала цей свій шлях дуже рано, і почала його, як це буває найчастіш у письменників, з віршів. Тільки дальший аналіз молодої лірики Лесі Українки зможе довести нам, як ця лірична творчість послідовно зміцнювалася і виводила автора з оточуючих його життєвих та літературних впливів на самостійну путь. Перші літературні впливи материної поезії, далі – Шевченкової, пізніш – Кулішевої та Старицького, ще пізніш вийшли далеко за межі поезії української, а потім і поезії російської – лірика Лесі Українки носить на собі й виразні впливи європейської поезії, а чим далі, тим все робиться самостійнішою, оригінальнішою.
Внутрішню еволюцію, послідовний зріст лірики Лесі Українки, вже було оцінено та зазначено в критичній літературі. Мик. Зеров у своїй праці спочатку вказує, що ліричний хист Лесі Українки розвивався дуже повільно. Можна цього не заперечувати, це питання умовне; дійсно, нерідко бачимо, як молодий поет відразу виступає в першій своїй книжці, в дебютних віршах навіть, як поет готовий; він відразу, за якісь два місяці, займає певне своє місце. Але це буває тоді, коли поет, виховуючи себе, витримує свою продукцію, поки не удосконалить її.
Початок поетичної діяльности Лесиної проходив у відмінних умовах. По-перше, мати-поетка любовно стежила за першими поетичними спробами дочки і при першому успіхові дала їм хід до друку; оцінюючи ранню лірику (Леся Українка, т. 1-2) Лесину, маємо ми справу з творчістю (чи, краще, з спробами творчості), просто говорячи, ще майже дитячою; по-друге, ранні роки творчості Лесиної пройшли в умовах добре організованого керівництва, і керівництва в тому напрямкові, з якого вона при перших же більш дозрілих досягненнях своїх зійшла. Це треба все брати до уваги, коли говоримо про повільний розвиток Лесі Українки, як поета. Не заперечуючи цього твердження про повільний розвиток лірики Лесиної, хочемо тільки підкреслити ті особливі умови, що в них цей розвиток проходив. Ми б цілком приєдналися до думки М. Славинського, що її наводить М. Зеров, правда висловленої року 1913, після смерті поетки, коли ввесь шлях поетичний її було видно і можна було вже міркувати про зміну темпу розвитку. Славинський розглядає молоду Лесину лірику, «як пробу поетичного голосу, як передмову до прийдущої поетичної діяльності» (М. Зеров, стор. 23-24).
Що торкається дальшої еволюції Лесиної лірики, збірки р. 1899-го «Думи і мрії», збірки р. 1902-го «Відгуки» та найбільш повної збірки р. 1904-го «На крилах пісень» (повторено назву першої збірки 1892-го року), то ці збірники мали успіх у читачів і належно оцінені в літературі. Класичною характеристикою дорослої лірики Лесі Українки, навіть ще до виходу другої книжки, є відома стаття Івана Франка в «Літ.-науковому вісникові», 1898 року, кн. VII:
«Від часу Шевченківського «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст цієї слабосилої, хворої дівчини. Правда, українські епігони Шевченка не раз «рвали кайдани», віщували волю, але це звичайно були фрази, було пережовування не так думок, як поетичних зворотів і образів великого Кобзаря… Ще раз повторюю: читаючи м’які та рознервовані писання сучасних молодих українців-мужчин і порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та смілими, при тім такими простими, словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ся хора слабосила дівчина трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну».
Цю Франківську характеристику «так люблять тепер повторювати» (М. Зеров), і все-ж таки вона вужча того значення, що його має лірика Лесі Українки в цілому; та це не дивно: вона проголошена ще року 1898-го. Але тепер, говорячи про місце Лесиної лірики в її творчості та про місце її ж в українській ліриці, можна сказати й більше.
Леся й до сього часу, після натхненого голосу Шевченка, є українським ліриком з найміцнішим голосом; зараз за нею, мабуть, треба поставити, як лірика, автора наведеної вище характеристики, Франка. І велике значення лірики Лесі Українки – подвійне. По-перше, – що вона досягає в кращих своїх поезіях незрівняної сили ліризму, не тільки інтимно-зворушливого, не тільки глибоко хвилюючого, а часто й просто потрясаючого; по-друге, – що вона після Шевченка в українській поезії піднялася на такий ступінь ліричної творчості, на якому емоційний захват високих соціальних переживань говорить мовою не тільки «емоційною», але й «вольовою». При зовсім простих, власне «щирих», як казав Франко, словах і не зовсім простій, а часто майстерній формі, з свідомо-складною системою стилістичних ходів, Леся Українка в своїх ліричних шедеврах досягає неабиякої сили, а для нашої молодої порівнююче поезії і сили виняткової. Трудно сказати, кого з поетів наших поставити вище Лесі Українки за такі інтимно-ліричні речі, як «Давня весна», «Талого снігу платочки сивенькії» і ще декілька подібних; (шедеври – тому й шедеври, що їх буває не так багато). Ми й досі, мабуть, ще мало уважні до наших поетичних перлів. Але такі вирази, як

Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла…

чи з другої поезії:

Ох, я не знаю, мій друже, сама я не зважу,
Коли б ти спитав: чи кохаєш? –
Чи я б тобі мовила: ні?..

чи ще оце:

Вражайте, ріжте, навіть убивайте,
Не будьте тільки дощиком осіннім,
Палайте, чи паліть, та не в’яліть! –

це ж такі майстерні афористичні кінцівки, що звичайно вони переходять у життя. А сила громадської та соціальної ненависті в ліриці Лесі Українки? Ми переживали недавно значно глибшу своїми соціальними бурями добу, ніж була доба Лесі Українки, і все ж таки зараз, мабуть, не назвати лірики такої соціальної сили, як низка відомих поезій тодішньої учениці Драгоманова й Маркса. (Хіба помиляємося: ми б назвали з поезій П. Тичини – «На майдані», «Мов пущене ядро з гармати», «За всіх скажу, за всіх переболію»…).
Проте в статтях та книжках про Лесю Українку звичайним буває твердження, що лірика Лесі є слабша частина її поетичної роботи. Навіть М. Зеров, що прекрасно схарактеризував Лесину лірику, все ж таки після того каже: «І проте не лірика Л. Українки – така сильна й смілива в поезіях на громадські теми, така зворушливо-жіноча в настроях інтимних – уважається за справжній вінець її творчості. Таке значення надається тільки драматичним її поемам» (стор. 37). Далі М. Зеров наводить міркування старої статті (1913 року) М. Євшана, який називав лірику Лесі – «моментальні реакції поетичного духу, фрагментарні картини, накидані в хвилини натхнення» і протиставляв їй драми Лесині – «вічно-свідомий акт творчої волі, великий капітал культурний, якого не дало нам ні одно натхнення». Вважаємо такі Євшанівські міркування за примітивні, і невже в такий спосіб можна порівнювати лірику та драму? Так можна й про лірику Катулла та Гайне сказати – «моментальні реакції поетичного духу»…
Ми зовсім не маємо наміру знижувати оцінку високої художньої якості драматичних поем Лесі Українки; вони, безперечно, один з найцінніших скарбів нашої ще порівнююче молодої літератури. Не будемо заперечувати й того факту, що Леся в останні роки більше присвячувала свою творчість жанру драматичному, ніж ліриці чистій (проте ж, і її драматичні поеми – своєрідні «ліро-драматичні поеми»), але ці факти ще зовсім не вимагають від нас якоїсь нижчої оцінки Лесиної лірики. З принципового боку й важко було б порівнювати між собою художню якість різних родів поезії.
В одному з листів до матері Леся Українка говорить: «Від написання «яких 20 стрічок» (мабуть, Ольга Петрівна про це писала. – Б.Я.), звісно, ніхто заслабнути не може, але як хто вже слабий (від чого іншого), то не завгоді може зложити порядних віршів хоч би й у 20 стр. Та й я сама не знаю, чому мені «дрібні вірші тепер не пишуться» [див. «Недруковані листи Л. Українки» – Черв. шлях, 1923, кн. 8, стор. 244].
Леся Українка говорить «сама не знаю», але один з дослідників її творчості, М. Драй-Хмара, звертаючись до цього питання та наводячи ці самі слова з листа Лесі, говорить: «А для нас це ясно: вона знайшла нові форми творчості, в яких її талант виявився з найбільшою силою»… [М. Драй-Хмара. Леся Українка, стор. 106]. І далі дослідник Лесю-лірика титулує «тільки запальною дівчиною, що одним словом хотіла перекинути весь світ». Трудно зараз зважити, з яких причин виникло таке навіть трохи зневажливе відношення до Лесиної лірики. Ми гадали б, що справа тут складніша і не треба для тлумачення переходу Лесі від чистої лірики до великих ліро-драматичних жанрів утворювати з «запальної дівчини» – «постать твердо переконаної жінки». Ми не вбачаємо в творчості Лесиній виразного поривання з лірикою. Заяву Лесину, зроблену в листі 1912 року: «я сама не знаю, чому мені «дрібні» вірші тепер не пишуться», не можна відносити до всього так званого «третього» періоду її творчості, бо слово «тепер» ще цього не говорить. Лірики Леся не покидає до смерті, а зменшення її природне виходить з поширення жанрового плацдарму письменникового. Самий факт зменшення ліричної продукції не може дивувати, коли поет починає вживати й інші, тим більш – великі, жанри. Легенда про «Велета» – той жанр, що його вживала Леся Українка і в перші роки творчості – датований 5 лютого 1913 року.
Припустимо на хвилину, що ми не маємо в наших літературних скарбах усієї драматичної спадщини Лесі Українки. Тоді – мали б ми тільки її лірику. Невже ж і тоді цій ліриці робили б таку якусь «полегшену» оцінку, як це робиться зараз при порівнянні з драмами? Вона, на думку нашу, варта більшого, і при порівнянні ліричної половини творчості Лесі Українки з її драматичною половиною, особливо, коли мова йде про пізнішу лірику, слід зазначити надзвичайно міцну, винятково-рідкісну ліричну енергію Лесиного віршу.
Повертаючись до поетичної еволюції Лесі Українки, треба зауважити, що лірична творчість її послідовно міцнішала та виводила її з кола старих літературних впливів та ідейного кола особистого оточення на значно ширший шлях. Дуже рано можна зауважити, що поетку поруч з лірикою тягне й до великого жанру – до поем. Цей поетичний жанр був традиційний для тодішньої української поезії. Леся мала перед собою перш за все поеми Олени Пчілки, далі – поеми Шевченка та його епігонів. Пізніше, але ж таки в ліричних творах Лесі, позначається та особливість поетки, що її ще в статті «Книгаря» (1919 рік, ч. 21, стор. 1334) помітив та відзначив Мик. Зеров:
«Все рідшали в її творчості безпосередні ліричні відгуки і тим все частіш виявлявся в ній нахил до драматичної форми… деякі ліричні її п’єси… звучать, як драматичні монологи, а деякі невеликі поеми раз-у-раз мають тенденцію переходити в діалоги».
Таким чином, вже наприкінці першого періоду творчості Лесі Українки маємо дві тенденції: першу – до великого жанру епічного (ранішні поеми) та другу – до драми (монологи й діалоги). Далі ці тенденції зливаються в особливу форму -«драматичної поеми». Ще стара поетика вчила, що з видів поезії драма є найскладніший та найвищий, синтетичний. В цьому твердженні й до наших часів збереглося щось правдивого; принаймні й досі ми маємо довгу низку прикладів, коли письменник від лірики чи епічної прози, чи від лірики через епічну прозу, переходить до творів драматичних.

Цікаво зазначити, що специфічно-високий тон віршової мови своєї лірики (не даремно М. Зеров дорівнював цю лірику драматичним монологам) Леся Українка перенесла до своїх віршованих драм і додержувала його там постійно. В цьому розумінні творчий шлях її був жанрово-різноманітний, а стильово-єдиний, витриманий.
Художня проза Лесі Українки (кілька її оповідань) так само не може бути розглянута, як деяке збочення з нормального творчого шляху; хіба тільки, так мовити, з чисто формального погляду: «все ж таки писала й прозою». За винятком ранньої повісті «Жаль», решта оповідань високопоетичні, і, таким чином, не зраджують надзвичайно виразної поетичної своєрідності Лесиної творчості.
Драматична – остання – частина творчого шляху Лесі Українки, як вже це зрозуміло з вищезгаданого, не з’являється несподіваною. Ще в молоді роки Леся дала «Блакитну троянду» – художнього рівня такого ж, як і лірика її тієї ж самої доби (рік 1896). Пізніша драматична творчість, де Леся Українка виявила найбільшу самостійність та оригінальність, залишилася далеко незавершеною. Блискучий, небувалий у нашому письменстві розцвіт цієї творчості в останні роки письменниці, той розцвіт, що його акад. М. Грушевський зараз після смерті Лесиної схарактеризував, як «величезний, нестримний поступ її, якийсь титанічний хід по велетенських уступах, не рушених ніякою людською ногою, де кожний крок, кожний твір означав нову стадію» (Л.-Н. Вісник, 1923, X, стор. 10), – цей розцвіт несподівано, коли не для її кревних та друзів, то в кожному разі для української літератури, згаснув. Творчий шлях обірвався…
Він у історії української літератури буде завжди мати вигляд шляху незавершенного, обірваного десь у височині, але з самого низу до цієї височини він виразний й суворо-простий.

Якубський, Борис. Матеріали з сайту “Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки”
http://www.l-ukrainka.name/uk/Guide/JakubskyBorys/CreativeWay/GenDirection.html

Література по темі:

Аналіз творчості письменниці

В історію української літератури Леся Українка ввійшла передусім як поетеса мужності й боротьби. Тематично багату її лірику трохи умовно (з уваги на взаємозв’язок мотивів) можна поділити на особисту, пейзажну та громадянську. Головні теми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова, соціальні та громадські мотиви.
Поезія Лесі Українки характеризується тим, що у ліричний ряд вона вносить елемент оповіді, і такий виклад матеріалу дає перевагу авторові у вираженні задуму: появляється багатопланованість, різне бачення об’єкта зображення підсилює головну ідею. Цим досягається не властива ліричному роду письма епічність, широта, об’ємність. Вірші циклу в сукупності відтворюють ніби рухливу панораму, значно ширшу сюжетну картину, аніж це може осягнути один тільки ліричний твір.
Розглядаючи жанри громадсько-політичної лірики в контексті свідомості епохи, переконуємось, що образна думка поетеси органічно пов’язана з реальним життям, з найважливішими подіями того часу. Тема революційної боротьби, любов до рідного краю, роздуми про майбутнє народу, завдання і обов’язки митця визначили головний пафос творчості письменниці, а разом із тим і світ художніх образів. Саме тому двосічні мечі і блискавиці’, вогнисті пісні і дзвін кайданів, громи,весняної бурі і борці-прометеїсти з’являються у творчості Лесі Українки як естетична необхідність. Поза сумнівом, що багата, дивовижна особистість Лесі Українки віддзеркалюється у світі поезії.
До найвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Камінний господар» і «Лісова пісня». «Лісова пісня» (1911 р.) — вершина творчості Лесі Українки. У ній показано конфлікт між високим ідеалом і прозаїчною дріб’язковою буденщиною. Головна героїня драми-феєрії Мавка — не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого. Циклічність натури протиставляється людському життю. І то власне натура перемагає, байдужа до трагедій.

http://www.ukrlit.vn.ua/zno/135.html

Порівняльне літературознавство
  1. Александрова М. Поезії Михайла Старицького та Лесі Українки “Дочка Ієфая”: порівняльні аспекти [Електронний ресурс] / М. Александрова // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. – 2015. – Вип. 21-22. – С. 291-305. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lfk_2015_21-22_22
  2. Александрова, Мар’яна. Дві версії біблійного сюжету “Дочка Ієфая”: Михайло Старицький та Леся Українка [Текст] / М. Александрова // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 30-36. – Бібліогр. наприкінці ст.
  3. Булаховська, Ю. Леся Українка і Марія Конопницька (порівняльно-типологічне зіставлення) [Текст] / Ю. Булаховська // Слово і час. – 2010. – № 12. – С. 40-46.
  4. Винар С. М. Міфологічні топоніми у драмах Еврипіда і Лесі Українки: комунікативна інтерпретація [Електронний ресурс] / С. М. Винар // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер. : Філологічна. – 2013. – Вип. 36. – С. 108-110. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_36_35
  5. Вишневська Г. Об’єктивація концептосфери сакрально-хтонічного у творчості Тараса Шевченка і Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Вишневська // Шевченкознавчі студії. – 2009. – Вип. 12. – С. 228-234. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2009_12_34
  6. Волосюк, О. Тілесність як код в драматургії Бернарда Шоу і Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Волосюк // Питання літературознавства. – 2010. – Вип. 79. – С. 244-252. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2010_79_33
  7. Волосюк, О. М. Особливості використання апелятивних номінацій та етикетних форм у драматургії Б. Шоу і Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. М. Волосюк // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер. : Філологічна. – 2010. – Вип. 16. – С. 51-56. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2010_16_10
  8. Горбатюк, М. В. Іван Франко та Леся Українка у літературі, громадських справах і у буденному житті [Електронний ресурс] / М. В. Горбатюк // Українська біографістика. – 2010. – Вип. 6. – С. 193-216. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubi_2010_6_10.
  9. Григорчук, Юлія. Художнє осмислення образу пророка і його місії у творчості Віри Вовк і Лесі Українки [Текст] / Ю. Григорчук // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 36-41. – Бібліогр. наприкінці ст.
  10. Жаркова Р. Є. Позбавляючи цноти читача (і/чи) себе: фемінна сексуальність як спосіб саморепрезентації у жіночому письмі модерну (на матеріалі текстів Ольги Кобилянської, Лесі Українки та Уляни Кравченко) [Електронний ресурс] / Р. Є. Жаркова // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”]. Сер. : Філологія. Літературознавство. – 2014. – Т. 231, Вип. 219. – С. 43-47. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2014_231_219_10
  11. Жванія Л. Добро та зло у творчості Т. Шевченка та Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Жванія // Шевченкознавчі студії. – 2011. – Вип. 14. – С. 171-183. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2011_14_24
  12. Жванія Л. Істина як філософська категорія у творчому доробку Тарса Шевченка і Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Жванія // Шевченкознавчі студії. – 2014. – Вип. 17. – С. 218-232. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2014_17_29
  13. Жванія Л. Категорія простору в творчості Т. Шевченка й Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Жванія //Шевченкознавчі студії. – 2013. – Вип. 16. – С. 179-193. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2013_16_24
  14. Жванія Л. Минуще і вічне у творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Жванія //Шевченкознавчі студії. – 2012. – Вип. 15. – С. 80-88. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2012_15_13
  15. Жванія Л. Танатологія у творчості Т. Шевченка та Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Жванія // Шевченкознавчі студії. – 2011. – Вип. 13. – С. 39-49. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2011_13_9
  16. Жванія Л. Тема об’єднання нації у Тараса Шевченка та Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Жванія //Шевченкознавчі студії. – 2008. – Вип. 11. – С. 135-139. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2008_11_25
  17. Здинюк, М. О. Структурні елементи античної трагедії в драматургії Лесі Українки та Марини Цвєтаєвої [Електронний ресурс] / М. О. Здинюк, О. М. Кузьмук // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. – 2014. – Т. 16, № 2(5). – С. 254-257. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2014_16_2(5)__40
  18. Кобченко К. Два жіночі образи української літератури: від ґендерного до символічного тлумачення (Мавка Лесі Українки та Маруся Чурай Ліни Костенко) [Електронний ресурс] / К. Кобченко // Українознавчий альманах. – 2011. – Вип. 6. – С. 107-111. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_6_25
  19. Козьмук Я. Ніцшеанська туга: від Лесі Українки до Ліни Костенко [Електронний ресурс] / Я. Козьмук, І. Омельчук //Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. – 2011. – Вип. 561-562. – С. 104-110. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_fil_2011_561-562_21
  20. Конєва Т. Пейзаж та його художнє оформлення у драмах “Синій птах” М. Метерлінка і “Лісова пісня” Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. Конєва, Н. Тарасова // Філологічні науки. – 2012. – Вип. 11. – С. 20-24. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fil_Nauk_2012_11_6
  21. Кочерга С. О. Василь Сімович і Леся Українка: паралітературні перехрестя [Електронний ресурс] / С. О. Кочерга // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія : Філологічна. – 2015. – Вип. 57. – С. 234-238. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2015_57_53
  22. Кудрявцев, М. Г. Олександр Пушкін і Леся Українка: до проблеми історизму і соціально-етичних аспектів поетичної драми [Текст] / М. Г. Кудрявцев // Зарубіжна література в школах України. – 2009. – № 2. – С. 20-27 ; Всесвітня література та культура. – 2009. – С. 6-13.
  23. Левченко Г. Концепт духовної спільноти в ліриці Івана Франка і Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Левченко //Вісник Львівського університету. Серія : Філологічна. – 2013. – Вип. 58. – С. 145-159. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_fil_2013_58_17
  24. Левченко, Г. Лірика Лесі Українки і творчість Генріха Гейне: аспекти творчої взаємодії [Електронний ресурс] / Г. Левченко. // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2014. – Вип. 60(2). – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_fil_2014_60(2)__10
  25. Лисенко, О. Формально-змістове порівняння сонетів Лесі Українки та Адама Міцкевича [Текст] / О. Лисенко // Всесвітня література та культура. – 2006. – № 6. – С. 30-32.
  26. Максимчук, Г. Леся Українка і Юрій Покальчук: творення нового міфу [Електронний ресурс] / Г. Максимчук // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер. : Філологічна. – 2013. – Вип. 32. – С. 167-172. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_32_19
  27. Медвідь Л. Конгеніальність і відмінність біблійно-євангельської картини світу у творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Медвідь // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – 2014. – Вип. 25. – С. 10-20. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnam_2014_25_5
  28. Мейзерська, Т. Християнство і міф в типологічних концепціях Лесі Українки і Фрідріха Ніцше [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2013. – Вип. 1. – С. 106-109. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2013_1_23
  29. Найрулін А. О. Тропеїчні лінгвокультуреми як засіб увиразнення естетичних і культурних пріоритетів у письменницькому епістолярію М. Коцюбинського та Лесі Українки [Електронний ресурс] / А. О. Найрулін //Лінгвістика. – 2012. – № 2. – С. 218-224. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ling_2012_2_30
  30. Ніколайчук І. А. Ніцшеанські мотиви у творах Лесі Українки та Лу Саломе [Електронний ресурс] / І. А. Ніколайчук // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”]. Серія : Філологія. Літературознавство. – 2016. – Т. 276, Вип. 264. – С. 78-85. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2016_276_264_15
  31. Остропольська, М. В. Михайло Павлик і Леся Українка: особливості культурно-інтелектуальних зв’язків [Електронний ресурс] / М. В. Остропольська // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Історія та археологія. – 2011. – Т. 19, вип. 19. – С. 46-52. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vduia_2011_19_19_10
  32. Радишевський, Р. Художні паралелі “Балландини” Юліуша Словацького і “Лісової пісні” Лесі Українки [Електронний ресурс] / Р. Радишевський // Волинь – Житомирщина. – 2007. – № 17. – С. 12-20. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vg_2007_17_4
  33. Романов С. Леся Українка – Агатангел Кримський: історія становлення та спілкування [Електронний ресурс] / С. Романов // Волинь філологічна: текст і контекст. – 2012. – Вип. 13. – С. 158-175. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2012_13_21
  34. Романов С. Леся Українка – Антон Чехов: психологія, доля, покликання [Текст] / С. Романов // Слово і час. – 2011. – № 2. – С. 18-37.
  35. Романов С. Особливості потрактування євангельських сюжетів Тарасом Шевченком і Лесею Українкою [Електронний ресурс] / С. Романов // Волинь філологічна: текст і контекст. – 2014. – Вип. 18. – С. 65-79. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2014_18_9
  36. Романов С. Темний лик колективної душі. Художня візія націогенезу в ліриці Лесі Українки та Олександра Олеся [Електронний ресурс] / С. Романов // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2016. – № 1. – С. 196-203. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2016_1_38
  37. Романов, Сергій. “Бути письменником повсякчас”: Леся Українка та Олександр Олесь [Текст] / С. Романов // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 22-30. – Бібліогр. наприкінці ст.
  38. Романов, Сергій. Шлях у вічність: Леся Українка і Михайло Коцюбинський [Текст] : [100-ліття від часу смерті Лесі Українки та Михайла Коцюбинського] / С. Романов // Літературна Україна. – 2013. – № 28 (25 лип.). – С. 1,4-5.
  39. Савич К. Репрезентація жіночих образів у літературних творах О. Кобилянської, Лесі Українки та О. Забужко [Електронний ресурс] / К. Савич // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер. : Культурологія. – 2010. – Вип. 5. – С. 252-256. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2010_5_33
  40. Складай, І. “Коли є в серці те, що не вмирає” [Текст] : Порівняльний аналіз творчості А. де Сент-Екзюпері та Лесі Українки / І. Складай // Зарубіжна література. – 2008. – № 13. – С. 11-12.
  41. Скупейко, Лукаш. Леся Українка і Т. Шевченко: колізії сприйняття [Текст] / Л. Скупейко // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 18-22. – Бібліогр. наприкінці ст.
  42. Шаф, О. В. Леся Українка – Оксана Забужко: до проблеми творчої комунікації [Електронний ресурс] / О. В. Шаф // Вісник Львівського університету. Серія : Іноземні мови. – 2012. – Вип. 20(2). – С. 243-249. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_in_mov_2012_20(2)__34
  43. Школенко, Д. Співзвучність міфопоетичних мотивів Роберта Грейвса та Лесі Українки [Текст] / Д. Школенко // Українознавство. – 2010. – № 4. – С. 157-159.
  44. Шморгун, О. Гуманістичні виміри свободи в екзистенційній драматургії Лесі Українки та Ж.-П. Сартра [Текст] / О. Шморгун // Слово і час. – 2010. – № 2. – С. 41-53.
  45. Шморгун Олександра О. Екзистенційний вимір українського модернізму: І. Франко, Леся Українка, В. Винниченко [Електронний ресурс] / Олександра О. Шморгун // Гілея: науковий вісник. – 2015. – Вип. 99. – С. 222-227. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2015_99_55

 

Творчість письменниці у різних аспектах

Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п’ятисто-повий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. На зламі 19-20-х століть, використовуючи сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.
Творчість Лесі Українки відіграла велику роль у розвитку вітчизняної і світової культури. Поетеса привнесла в українську літературу багатий духовний світ своїх героїв — людей з допитливим розумом і палким серцем. Могутній талант, відданий служінню народові, глибоке проникнення в найістотніші питання доби, висока професійна культура — все це поставило Лесю Українку в ряди найвидатніших поетів світу.

http://www.ukrlit.vn.ua/zno/142.html

Епістолярна спадщина Лесі Українки

**********

  1.  Агеєва, В. П. Поетичний візіонеризм Лесі Українки [Електронний ресурс] / В. П. Агеєва // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянської академії”. Серія “Філологічні науки”. – 2007. – Т. 72. – С. 3-11. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/NaUKMA/Fil/2007_72/index.html
  2. Агібалова Т. Вербалізація світоглядних концептів як репрезентація мовного інтелектуалізму в драматургії Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. Агібалова // Українознавчий альманах. – 2013. – Вип. 11. – С. 11-13. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2013_11_4
  3. Агібалова Т. М. Інтелектуальний простір мовотворчості Лесі Українки: специфіка інтерпретації лінгво-естетичного знака серце в драматичних поемах [Електронний ресурс] / Т. М. Агібалова // Мова і культура. – 2013. – Вип. 16, т. 4. – С. 39-45. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2013_16_4_9
  4. Антіпов О. С. Лексико-семантичне поле “патріот” у художній публіцистиці Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. С. Антіпов // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Філологічні науки. – 2015. – Вип. 6. – С. 37-43. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2015_6_7
  5. Антофiйчук, В. Християнський контекст творчостi Лесi Українки [Електронний ресурс] / В. Антофiйчук // Народознавчі зошити. – 2009. – № 1-2. – С. 225-229. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2009_1-2_25
  6. Аркушин Г. Наказові дієслова на -іте в текстах Лесі Українки й у західнополіських говірках [Електронний ресурс] / Г. Аркушин // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 6-13. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_3
  7. Бабійчук Т. Літературна вітальня з героями драматичних творів Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. Бабійчук //Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – № 4. – С. 32-36. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ulvzsh_2013_4_12
  8. Білевич Н. В. Мовний вияв невербального елемента “сльози” в поетичних текстах Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. В. Білевич // Молодий вчений. – 2015. – № 10(1). – С. 139-142. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_10(1)__33
  9. Бистрова О. Полікультурний аспект творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Бистрова // Молодь і ринок. – 2014. – № 3. – С. 28-33. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_3_7
  10. Блохин Д. Леся Українка: шлях до західноєвропейської символічної неоромантичної естетики (до 145-річчя від дня народження Лесі Українки) [Електронний ресурс] / Д. Блохин // Література та культура Полісся. Серія : Філологічні науки. – 2016. – Вип. 82. – С. 85-96. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ltkpfil_2016_82_11
  11. Брюховецька Л. Твори Лесі Українки як тест на театральну майстерність [Текст] / Л. Брюховецька // Кіно-Театр. – 2011. – № 6. – С. 8-11.
  12. Бунчук Б. І. Деривати гекзаметра та “верлібр” у поезії Лесі Українки [Електронний ресурс] / Б. І. Бунчук //Літературознавчі студії. – 2015. – Вип. 45. – С. 29-42. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2015_45_6
  13. Бунчук Б. Гекзаметр у поезії Лесі Українки (власне гекзаметричні форми) [Електронний ресурс] / Б. Бунчук //Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2015. – № 9. – С. 13-21. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2015_9_5
  14. Валентій, Л. В. Освітня діяльність Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. В. Валентій. // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. – 2013. – Вип. 108.1. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2013_1_108_43
  15. Василевич Г. Я. Словотворчі засоби образності поетичної мови Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Я. Василевич //Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – 2012. – № 1. – С. 95-100. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2012_1_20
  16. Вісич, О. Рецепція нон-фініто в творчій спадщині Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Вісич // Південний архів. Сер.: Філологічні науки. – 2009. – Вип. 46. – С. 41-48. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pafn_2009_46_5
  17. Вісич О. А. Синдром утечі у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. А. Вісич // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія : Філологічна. – 2015. – Вип. 57. – С. 239-241. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2015_57_54
  18. Вісич, Олександра. Нон-фініто у драматургії Лесі Українки [Текст] / О. Вісич // Слово і час. – 2012. – № 2. – С. 9-15.
  19. Вишневська Г. Б. Сакрально-хтонічна лексика у поетичних драмах Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Б. Вишневська //Питання літературознавства. – 2011. – Вип. 82. – С. 52-57. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2011_82_9
  20. Возняк І. Проблема зв’язку людини та природи у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / І. Возняк // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 101. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_22
  21. Вокальчук Г. Семантико-стилістичні особливості юкстапозитів у поезії Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Вокальчук // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 48-55. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_7
  22. Волков О. Протестний дискурс у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Волков // Українознавчий альманах. – 2009. – Вип. 1. – С. 18-20. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2009_1_8
  23. Гандзюк О. Невербальні знаки в ремарках драматичних творів Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Гандзюк //Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 56-62. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_8
  24. Гірна, Н. Внесок Лесі Українки у розвиток українського модернізму [Електронний ресурс] / Н. Гірна // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 107-108. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_32
  25. Голоюх Л. Домінанти поетичного синтаксису Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Голоюх // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 63-69. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_9
  26. Гошовська В. А. Роль Лесі Українки в історії становлення українського соціал-демократичного руху [Електронний ресурс] / В. А. Гошовська // Політичні інститути та процеси. – 2016. – Вип. 1. – С. 26-29. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pubpolpr_2016_1_4
  27. Гужва, О. П. Леся Українка та духовні колізії доби fin de siécle [Електронний ресурс] / О. П. Гужва // Гуманітарний часопис. – 2011. – № 2. – С. 104-109. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gumc_2011_2_15
  28. Даскалюк О. Мовні засоби волевиявлення у творах Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Даскалюк //Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 80-87. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_11
  29. Демська-Будзуляк, Л. Українські неокласики та Леся Українка: рецепція та типологічні зрізи [Електронний ресурс] / Л. Демська-Будзуляк // Філологічні семінари. – 2014. – Вип. 17. – С. 119-125. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fils_2014_17_16
  30. Дем’яненко, Н. Б. Польські запозичення у поетичних творах Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. Б. Дем’яненко // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. – 2012. – Вип. 17. – С. 28-38. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kdsm_2012_17_6
  31. Дробот, О. Стилістична роль звертань у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Дробот // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 104-105. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_28
  32. Дрогомирецька, М. Неоромантизм Лесі Українки [Електронний ресурс] / М. Дрогомирецька // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 103. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_26
  33. Заїка Т. Індивідуалістичні мотиви в творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. Заїка // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер. : Філософія. – 2013. – Вип. 13. – С. 30-34. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2013_13_8
  34. Захаржевська, В. О. Леся Українка і європейська культура [Електронний ресурс] / В. О. Захаржевська // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. – 2012. – Вип. 18. – С. 230-237. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kdsm_2012_18_38
  35. Зубрицька М. Мова очей і голос душі: невербальні засоби комунікування у творчості Лесі Українки та їх рецепція [Електронний ресурс] / М. Зубрицька // Вісник Львівського університету. Серія : Мистецтвознавство. – 2008. – Вип. 8. – С. 127-132. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Mistec_2008_8_15
  36. Іванців О. Біблійні антропоніми у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Іванців // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 106. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_30
  37. Іващенко, Наталія. Перекладознавство на уроках української літератури [Текст] : на прикладі творчості Лесі Українки / Н. Іващенко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – № 2. – С. 15-18.
  38. Іовхімчук Н. В. Мовні засоби вираження простору в поезії Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. В. Іовхімчук // Мова і культура. – 2012. – Вип. 15, т. 1. – С. 321-327. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2012_15_1_60
  39. Камінчук, О. Духовно-естетична концепція неоромантизму в поезії Лесі Українки [Текст] / О. Камінчук // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – №3. – С. 111-120.
  40. Козелко, І. Філософська думка в творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / І. Козелко // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 105. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_29
  41. Козловець, М. А. Леся Українка як уособлення національного обов’язку [Електронний ресурс] / М. А. Козловець, І. М. Захарченко. – Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/8267/97/
  42. Коць Т. “Там яснії зорі і тихії квіти єднаються в дивній розмові” (лексико-семантичне поле “тиша” у творчості Лесі Українки) [Електронний ресурс] / Т. Коць // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 88-93. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_12
  43. Кочерга С.  Паризький текст у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. Кочерга // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2014. – № 19. – С. 70-75. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2014_19_15
  44. Кочерга С. “Сім сліз” долоричної поетики Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. Кочерга // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. – 2016. – Вип. 2. – С. 156-160. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2016_2_30
  45. Кочерга, Світлана. “Ландшафт культури” у творчості Лесі Українки [Текст] / С. Кочерга // Слово і час. – 2012. – № 2. – С. 3-9.
  46. Кочерга С. О. Фокус художнього часу в культурному просторі драматургії Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. О. Кочерга // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Філологічні науки. – 2016. – Вип. 9. – С. 96-103. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2016_9_15
  47. Крупеньова Т. І. Онімійна творчість Лесі Українки кінця ХІХ століття [Електронний ресурс] / Т. І. Крупеньова // Записки з ономастики. – 2012. – Вип. 15. – С. 68-76. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zzo_2012_15_10
  48. Левченко, Галина. Квітковий стиль та уламки орфічного міфу в ліриці Лесі Українки [Текст] / Г. Левченко // Слово і час. – 2012. – № 2. – С. 21-31.
  49. Левченко Г. Адаптація релігійних жанрів в умовно-фідеїстичному дискурсі ліричних творів Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Левченко // Питання літературознавства. – 2012. – Вип. 86. – С. 125-133. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2012_86_17
  50. Левченко Г. Образно-смислові домінанти лірики Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Левченко // Волинь філологічна: текст і контекст. – 2013. – Вип. 16. – С. 113-124. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2013_16_13
  51. Левченко, Г. Структурні елементи чарівної казки в поемах Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Левченко // Житомирські літературознавчі студії. – 2013. – Вип. 7. – С. 132-144. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gls_2013_7_18
  52. Левченко Г. Д. Героїзм versus святість: до проблеми міфологізму в літературознавчій рецепції життєвого й творчого шляху Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Д. Левченко // Питання літературознавства. – 2013. – Вип. 87. – С. 381-392. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2013_87_35
  53. Левченко, Г. Д. Лірика Лесі Українки як міфологічний і семантичний текст [Електронний ресурс] / Г. Д. Левченко // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Філологічні науки. – 2013. – Вип. 4.11. – С. 119-124. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmduf_2013_4
  54. Левченко Г. Д. Рецепція античних образів як проекція екзистенційного бунту в ліриці Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Д. Левченко // Вісник Львівського університету. Серія : Іноземні мови. – 2012. – Вип. 20(1). – С. 219-225. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_in_mov_2012_20(1)__34
  55. Левченко, Г. М. Система медіальних топосів у ліриці Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. М. Левченко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2012. – № 13. – С. 75-80. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Nvvnu/filolog/2012_13/index.html
  56. Левчук І. Мовностилістичний вияв авторського “я” в літературно-критичних працях Лесі Українки [Електронний ресурс] / І. Левчук // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 94-99. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_13
  57. Левчук, Ю. Драматична поема Лесі Українки: психологічні фактори творення жанру [Електронний ресурс] / Ю. Левчук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2014. – № 19. – С. 81-86. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2014_19_17
  58. Левчук Ю. Принципи побудови ліричного циклу з точки зору когнітивної генології (на матеріалі лірики Лесі Українки) [Електронний ресурс] / Ю. Левчук // Житомирські літературознавчі студії. – 2013. – Вип. 7. – С. 46-56. –Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gls_2013_7_8
  59. Левчук Ю. О. Біографізм як чинник жанротворення (на матеріалі творчості Лесі Українки) [Електронний ресурс] / Ю. О. Левчук // Питання літературознавства. – 2014. – Вип. 89. – С. 126-136. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2014_89_14
  60. Леся Українка. Думки про творчість поетеси [Текст] // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 1. – С. 49-56 : фот.
  61. Локайчук С. Народнорозмовна лексика в мовотворчості Лесі Українки (на матеріалі поезій) [Електронний ресурс] / С. Локайчук // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 100-108. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_14
  62. Максюта М. Є. Екзистенціально-персоналістські конотації ідей фемінізму у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / М. Є. Максюта, Я. Л. Мала // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2015. – Вип. 9-10. – С. 65-77. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Multi_2015_9-10_6
  63. Маленицька О. Лінгвонаціональний аспект мови драматичних поем Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Маленицька //Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 109-117. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_15
  64. Масицька Т. Об’єктна семантико-синтаксична залежність у мовотворчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. Масицька // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 118-126. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_16
  65. Мацько Л. Лінгвостилістичний погляд на мовний світ Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Мацько, О. Сидоренко //Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 135-145. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_18
  66. Міхно, О. Освітня діяльність і педагогічні погляди Лесі Українки [Текст] : (до 140-річчя від дня народження поетеси) / О. Міхно // Українська мова і література в школі. – 2011. – № 1. – С. 54-57.
  67. Мовчан В. Тема судьбы в творчестве Леси Украинки [Електронний ресурс] / В. Мовчан // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 101. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_23
  68. Моклиця М. Жанротвірна функція агону в драматургії Лесі Українки [Електронний ресурс] / М. Моклиця // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2013. – Вип. 1. – С. 119-124. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2013_1_26
  69. Моклиця М. Польський фрагмент волинського тексту Лесі Українки [Електронний ресурс] / М. Моклиця // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2014. – № 9. – С. 92-97. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2014_9_21
  70. Мосієвська, Наталя. Поетична творчість Лесі Українки [Текст] : цикл уроків у 8 класі з використанням інноваційних технологій / Н. Мосієвська // Дивослово. – 2010. – № 2. – С. 32-35. 
  71. Назарець В. М. Різновиди внутрішньотекстових адресатів в адресованій ліриці Лесі Українки [Електронний ресурс] / В. М. Назарець // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія : Філологічна. – 2016. – Вип. 61. – С. 264-266. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2016_61_101
  72. Овдійчук, Лілія. Леся Українка як науковець [Текст] / Л. Овдійчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 9. – С. 36-38. – Бібліогр. наприкінці ст.
  73. Омельковець Р. Номінація флори у творах Лесі Українки [Електронний ресурс] / Р. Омельковець // Волинь філологічна: текст і контекст. – 2014. – Вип. 17. – С. 225-235. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2014_17_25
  74. Онуфрієнко О. Віхи життєтворчості Лесі Українки в контексті наукової біографії модерного авторана межі століть [Електронний ресурс] / О. Онуфрієнко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. – 2016. – Вип. 2. – С. 205-209. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2016_2_41
  75. Онуфрієнко О. Дискурс світових тем у драматургічному доробку Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Онуфрієнко //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2013. – Вип. 1. – С. 135-141. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2013_1_29
  76. Пастух, Богдан. Форми свободи у драматургії Лесі Українки [Текст] / Б. Пастух // Слово і час. – 2012. – № 2. – С. 16-21.
  77. Пахолок З. О. Особливості ритмічної організації поетичного мовлення Лесі Українки [Електронний ресурс] / З. О. Пахолок //Проблеми семантики слова, речення та тексту. – 2014. – Вип. 33. – С. 135-147 5. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pssrtt_2014_33_15
  78. Петрушенко, О. Леся Українка: міркування про утопію [Електронний ресурс] / О. Петрушенко // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 106-107. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_31
  79. Погребенник, Володимир. Лірика Лесі Українки та фольклор [Текст] : до 140-річчя від дня народження Лесі Українки / В. Погребенник // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 3. – С. 2-4.
  80. Подлісецька О. Неоромантичні тенденції та інтелектуальний конфлікт у прозі Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Подлісецька // Проблеми сучасного літературознавства. – 2015. – Вип. 21. – С. 73-80. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prsl_2015_21_9
  81. Поцюрко О. Ю. Феномен свободи в антиколоніальному дискурсі Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Ю. Поцюрко //Гілея: науковий вісник. – 2014. – Вип. 83. – С. 280-284. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2014_83_75
  82. Присяжнюк О. М. Ідентифікація міста в поезії Лесі Українки: пошук європейської культуровідповідності [Електронний ресурс] / О. М. Присяжнюк // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”]. Сер. : Філологія. Літературознавство. – 2011. – Т. 166, Вип. 154. – С. 95-98. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2011_166_154_23
  83. Приходько Н. Семантика пунктуаційного знака в драматургійному тексті Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. Приходько // Волинь філологічна: текст і контекст. – 2014. – Вип. 17. – С. 252-262. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2014_17_28
  84. Приходько Н. Стилістика пунктуаційних знаків у драматичних текстах Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. Приходько // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 178-185. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_23
  85. Проскуріна Т. В. Метатекстуальність прози Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. В. Проскуріна // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. – 2016. – Вип. 21(1). – С. 61-65. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2016_21(1)__18
  86. Романюга Н. В. Феміністичні мотиви творів малої прози Лесі Українки в аспекті перекладу [Електронний ресурс] / Н. В. Романюга // Мова і культура. – 2011. – Вип. 14, т. 6. – С. 346-352. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2011_14_6_64
  87. Рославіцька Х. Р. Духовність як основа гуманістичного ідеалу у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Х. Р. Рославіцька // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. – 2014. – Вип. 7. – С. 150-155. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/filipol_2014_7_31
  88. Роспопа Т. В. Леся Українка в контексті досліджень Миколи Зерова (на матеріалах періодики 20-х років ХХ століття) [Електронний ресурс] / Т. В. Роспопа // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : Філологія. – 2014. – № 1107, вип. 70. – С. 200-205. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIFL_2014_1107_70_43
  89. Саноцька, Н. Репрезентація жінки в творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. Саноцька // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 97-99. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_19
  90. Свищ Л. Німецькомовні інтерпретації творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Свищ // Мова і культура. – 2014. – Вип. 17, т. 6. – С. 270-274. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2014_17_6_38
  91. Семенко С. Жіночі постаті у письменницькій публіцистиці Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. Семенко // Образ. – 2016. – Вип. 2. – С. 113-119. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obraz_2016_2_17
  92. Сікора, Л. Т. Феміністичний дискурс творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Т. Сікора // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”]. Сер. : Філологія. Літературознавство. – 2012. – Т. 200, Вип. 188. – С. 95-101. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2012_200_188_23
  93. Сірук В. Г. Діалогічний наратив у прозі Лесі Українки [Електронний ресурс] / В. Г. Сірук // Молодий вчений. – 2014. – № 7(1). – С. 126-128. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2014_7(1)__36
  94. Сірук, Вікторія. Наративна стратегія “малої” прози Лесі Українки [Електронний ресурс] / В. Сірук // Слово і час. – 2006. – №2. – С. 8-14. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/node/1539
  95. Скорук І. Особливості ономастикону драматичних поем Лесі Українки [Електронний ресурс] / І. Скорук //Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 186-194. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_24
  96. Скупейко, Л. Леся Українка й (анти)народництво [Текст] / Л. Скупейко // Слово і час. – 2008. – № 12. – С. 48-55.
  97. Cкупейко, Л. Леся Українка й (анти)християнство (полемічні зауваги) [Електронний ресурс] / Л. Скупейко // Біблія і культура. – 2008. – Вип. 10. – С. 59-64. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bicu_2008_10_11
  98. Скупейко, Лариса. Неоромантизм як модерна парадигма української літератури [Текст] : (В рецепції Лесі Українки) / Л. Скупейко // Слово і час. – 2009. – № 5. – С. 71-83.
  99. Слюсар, А. Ф. Літературні розваги [Текст] : [творчість Лесі Українки у іграх] / А. Ф. Слюсар // Позакласний час. – 2016. – № 1. – С. 16-19.
  100. Смирнова, Г. Через художні образи — до філософського осмислення категорії Бога : релігійні сюжети у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. Смирнова // Вісник Національної академії наук України. – 2001. – № 7. – С. 48-54. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2001_7_9
  101. Соловей, Елеонора. Жанровотворчі засади філософської лірики Лесі Українки [Електронний ресурс] / Е. Соловей // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянської академії”. Серія “Філологічні науки”. – 1998. – Т. 4. – С. 25-29. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/NaUKMA/Fil/1998_4/index.html
  102. Тарасюк, Н. Леся Українка і німецька література [Текст] / Н. Тарасюк // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – № 7/8. – С. 61-62.
  103. Тетерина-Блохин Д. Неоромантизм Лесі Українки на тлі західноєвропейської літератури [Електронний ресурс] / Д. Тетерина-Блохин // Українознавчий альманах. – 2010. – Вип. 2. – С. 185-189. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2010_2_60
  104. Турган О. Функції агональності в структурі драми Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. Турган // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – 2011. – Вип. 15. – С. 269-273. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spml_2011_15_65
  105. Харада, І. Самоідентифікація і компаративістика (до художньо-естетичних поглядів Лесі Українки) [Електронний ресурс] / І. Харада // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянської академії”. Серія “Філологічні науки”. – 2003. – Т. 21. – С. 25-30. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/NaUKMA/Fil/2003_21/index.html
  106. Хоменська І. В. Особливості функціонування сегментів концепту “Україна” у поетичній мовотворчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / І. В. Хоменська // Лінгвістичні дослідження. – 2014. – Вип. 38. – С. 169-175. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2014_38_27
  107. Цейко Н. О. Лірико-драматургічна концептуалізація солоспівів на слова Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. О. Цейко // Питання культурології. – 2013. – Вип. 29. – С. 216-222. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pkl_2013_29_31
  108. Чайковська, В. “Якби я всіми барвами владала…” (за листами і спогадами Лесі Українки) [Електронний ресурс] : [захоплення письменнниці живописом]/ В. Чайковська // Житомирські літературознавчі студії. – 2013. – Вип. 7. – С. 158-164. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gls_2013_7_21
  109. Черненко, В. О. Педагогічні ідеї Лесі Українки та сучасне національне виховання [Електронний ресурс] / В. О. Черненко // Витоки педагогічної майстерності. Сер. : Педагогічні науки. – 2011. – Вип. 8(2). – С. 290-294. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpm_2011_8(2)__60
  110. Шимчишин, Марія. Англомовна критична рецепція творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / М. Шимчишин // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянської академії”. Серія “Філологічні науки”. – 1999. – Т. 17. – С. 74-78. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/NaUKMA/Fil/1999_17/index.html
  111. Шкурдода Л. О. Особливості художнього потрактування еміграції у драматургії Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. О. Шкурдода // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. – 2014. – Вип. 11(1). – С. 78-80. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2014_11(1)__23
  112. Шкурдода, Людмила. Еміграція як шлях героя до себе у драматургії Лесі Українки [Текст] / Л. Шкурдода // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 10. – С. 54-56.
  113. Шулінова, Л. В. Символіка чорного кольору в мовотворчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. В. Шулінова // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – 2012. – Вип. 25. – С. 55-62 . – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2012_25_9
  114. Яворський А. Територіально здиференційовані елементи в мові Лесі Українки як об’єкт наукових студій [Електронний ресурс] / А. Яворський // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 195-204. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_25
  115. Ярова К. Мовленнєвий етикет комунікативного акту в епістолярному дискурсі (На матеріалах листів Лесі Українки) [Електронний ресурс] / К. Ярова // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Філософські науки. – 2014. – № 780. – С. 102-103. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2014_780_25

 

Вивчення творів. Літературна критика

Contra spem spero

Адвокат Мартіан

Кочерга, С. О. Флористична семіотика драматичної поеми Лесі Українки “Адвокат Мартіан” [Електронний ресурс] / С. О. Кочерга // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Філологічні науки. – 2013. – Вип. 186(2). – С. 17-23. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_fil

Блакитна троянда

Кузьма, О. Екзистенційна проблематика ранніх драматичних творів Лесі Українки (“Блакитна троянда”, “Прощання”) [Електронний ресурс] / О. Кузьма // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2011. – Вип. 26. – С. 75-82. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2011_26_18

Бояриня

В дому роботи, в країні неволі

Агібалова, Т. М. Інтелектуальна інтерпретація буття в єгипетському тексті Лесі Українки (на матеріалі драматичної поеми “В дому роботи, в країні неволі”) [Електронний ресурс] / Т. М. Агібалова // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер. : Філологічна. – 2013. – Вип. 39. – С. 122-124. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_39_38

В катакомбах

Вавилонський полон

Агібалова, Т. М. Вербалізація біблійного простору в мовотворчості Лесі Українки (на матеріалі драматичної поеми “Вавілонський полон”) [Електронний ресурс] / Т. М. Агібалова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : Філологія. – 2013. – № 1080, вип. 69. – С. 200-204. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIFL_2013_1080_69_4

Вила-посестра

Симеонов И. Поэма “Вила-посестра” Леси Украинки и героический эпос южных славян [Електронний ресурс] / И. Симеонов // Нова філологія. – 2013. – № 58. – С. 180-187. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Novfil_2013_58_46

Все-все покинуть

Ульянова, Ганна. Інтимна лірика Лесі Українки [Текст] : Ідея невмирущності справжнього кохання, засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах “Все-все покинуть”, “Уста говорять” та в поетичній прозі “Твої листи…” / Г. Ульянова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 5. – С. 19-21.

Голосні струни

Щукіна, Ірина. “Голосні струни” Лесі Українки: музика в рядках і між ними [Текст] / І. Щукіна // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 10-17. – Бібліогр. наприкінці ст.

Грішниця

Левчук, Ю. О. Драматизм художнього мислення Лесі Українки (на матеріалі поезії “Грішниця”) [Електронний ресурс] / Ю. О. Левчук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2011. – № 11. – С. 55-60. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Nvvnu/filolog/2011_11/zmist.html

Давня весна

  • Котова, Ілона. “Що за дивна сила слова!” [Текст] : вивчаємо поему Лесі Українки “Давня казка” / І. Котова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – №12. – С. 27-30.
  • Ланецька, В. Г. Гармонійне поєднання людини з природою в поезії Лесі Українки “Давня весна” [Текст] : 8 клас / В. Г. Ланецька // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2015. – № 16/17/18. – С. 30-36.
  • Мосієвська, Наталя. Поетична творчість Лесі Українки [Текст] : цикл уроків у 8 класі з використанням інноваційних технологій / Н. Мосієвська // Дивослово. – 2010. – № 2. – С. 32-35. – Содержание: Поглиблення відомостей про Лесю Українку, її життєвий і творчий шлях. Поезія “Ви щасливі, пречистії зорі…” ; Поетичний світ лірики Лесі Українки “Давня весна” та “Хотіла б я піснею стати…” ; Леся Українка. “Давня казка”. Роль поета і поезії в суспільстві.

Давня казка

  • Барановська, Віта. Урок за твором Лесі Українки “Давня казка”. 8 клас [Текст] / В. Барановська // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – № 3. – С. 39-41.
  • Котова, Ілона. “Що за дивна сила слова!” [Текст] : вивчаємо поему Лесі Українки “Давня казка” / І. Котова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – №12. – С. 27-30.
  • Мосієвська, Наталя. Поетична творчість Лесі Українки [Текст] : цикл уроків у 8 класі з використанням інноваційних технологій / Н. Мосієвська // Дивослово. – 2010. – № 2. – С. 32-35. – Содержание: Поглиблення відомостей про Лесю Українку, її життєвий і творчий шлях. Поезія “Ви щасливі, пречистії зорі…” ; Поетичний світ лірики Лесі Українки “Давня весна” та “Хотіла б я піснею стати…” ; Леся Українка. “Давня казка”. Роль поета і поезії в суспільстві.
  • Чуйко Л. М. Українська література в кросвордах [Текст] / Л. М. Чуйко (Введено оглавление) // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2015. – № 10/11. – С. 50-56. – Леся Українка. “Давня казка”. 8 клас.
  • Шелест, Л. І. Порівняльна характеристика образів Поета і Бертольда (Леся Українка “Давня казка”) [Текст] : 8 клас / Л. І. Шелест // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. – № 28/29. – С. 29-32.

Дихання пустині

Екбаль Ганем

Жаркова, Р. Є. На перехресті світів: діалог-дискусія фемінних культур у жіночому письмі (на матеріалі тексту “Екбаль Ганем” Лесі Українки) [Електронний ресурс] / Р. Є. Жаркова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. – 2013. – № 22(2). – С. 178-186. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_22(2)__31

Еолова арфа

Мірошниченко Л. “Еолова арфа” Лесі Українки (невідомий текст) [Текст] / Л. Мірошниченко // Слово і час. – 2011. – № 2. – С. 37-42.

Жаль

Головій О. Повісті “Жаль”, “Над морем”, “Приязнь” Лесі Українки як цикл про пошук сенсу життя [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2015. – № 8. – С. 38-45. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2015_8_9

Йоганна, жінка Хусова

Камінний господар

Кассандра

Колискова

Коваленко Л. Образ матері в поезії Лесі Українки “Колискова” [Текст] / Л. Коваленко, Л. Щербина // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 4. –  С. 22.

Кримські спогади

Сівер, Л. “Щоб жити, треба мати крила…” [Текст] : Ностальгія за батьківщиною, патріотичні мотиви у циклах “Кримські сонети” А. Міцкевича і “Кримські спогади” Лесі Українки / Л. Сівер // Зарубіжна література. – 2010. – № 6. –  С. 5-7.

Лісова пісня

слухати онлайн: http://www.ex.ua/1358669

Михаэль Крамер

Бурбан, І. В. Теоретичні аспекти драми в науково-критичному дискурсі Лесі Українки (“Михаэль Крамер”. Последняя драма Гергарта Гауптмана) [Електронний ресурс] / І. В. Бурбан // Вісник Львівського університету. Серія : Іноземні мови. – 2012. – Вип. 20(1). – С. 61-68. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_in_mov_2012_20(1)__12

Мій шлях

Герасимчук, Наталія. “На шлях я вийшла ранньою весною” [Текст] : Роздуми Лесі Українки про вагу поетичного слова у поезії “Мій шлях”. 8 клас / Н. Герасимчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – № 4. – С. 29-31.

Місто смутку

Жаркова, Р. Є. Його (і, чи)/ її міс-то(-це): силуети інших як тактика саморепрезентації в жіночому письмі модерну (на матеріалі твору “Місто смутку” Лесі Українки) [Електронний ресурс] / Р. Є. Жаркова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. – 2013. – № 2(2). – С. 24-31. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_2(2)__7

На крилах пісень

Данилюк, Н. Лексика зі стилістичним значенням у збірці Лесі Українки “На крилах пісень” (1893 р.) [Електронний ресурс] / Н. Данилюк // Лінгвостилістичні студії. – 2014. – Вип. 1. – С. 70-79. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2014_1_10

На полі крові

Мірошниченко, Павло. Трагедизація міфа про зраду [Електронний ресурс] : (“На полі крові” Лесі Українки) / П. Мірошниченко // Слово і час. – 2006. – №2. – С. 3-8. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/node/1539
Романов С. Драматична поема Лесі Українки “На полі крові” як християнська екзегеза і авторський апокриф [Текст] / С. Романов // Слово і час. – 2011. – № 4. – С. 7-19.

На руїнах

Бідюк, О. В. Психоаналіз драми Лесі Українки “На руїнах” [Електронний ресурс] / О. В. Бідюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2009. – № 23. –  С. 3-7. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Nvvnu/filolog/2009_23/zmist.html

Над морем

Головій О. Повісті “Жаль”, “Над морем”, “Приязнь” Лесі Українки як цикл про пошук сенсу життя [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2015. – № 8. – С. 38-45. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2015_8_9

Одержима

Оргія

Осіння казка

Кочерга, С. О. Художня софіологія фантастичної драми Лесі Українки “Осіння казка” [Електронний ресурс] / С. О. Кочерга // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2012. – № 13. – С. 60-65. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Nvvnu/filolog/2012_13/index.html

Приязнь

Головій О. Повісті “Жаль”, “Над морем”, “Приязнь” Лесі Українки як цикл про пошук сенсу життя [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2015. – № 8. – С. 38-45. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2015_8_9

Прокляття Рахілі

Левчук, Ю. Мнемонічні властивості жанру апокрифу (на тлі різнорівневого аналізу твору Лесі Українки “Прокляття Рахілі”) [Електронний ресурс] / Ю. Левчук // Волинь філологічна: текст і контекст. – 2013. – Вип. 16. – С. 138-148. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2013_16_15

Прощання

Кузьма, О. Екзистенційна проблематика ранніх драматичних творів Лесі Українки (“Блакитна троянда”, “Прощання”) [Електронний ресурс] / О. Кузьма // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2011. – Вип. 26. – С. 75-82. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2011_26_18

Ра-Менеїс

Полєтуха, І. О. Образ жінки-фараона в східній легенді Лесі Українки “Ра-Менеїс” [Електронний ресурс] / І. О. Полєтуха // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2011. – № 13. –  С. 107-111. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Nvvnu/filolog/2011_13/zmist.html

Русалка

Руфін і Прісцілла

Сліпець

Лаптєєва, Ю. О. Специфіка образно-символічного втілення духовно-естетичної концепції людини в нарисі Лесі Українки “Сліпець” [Електронний ресурс] / Ю. О. Лаптєєва, О.В. Гонюк // Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту). – 2012. – Вип. 14. – С. 46-53. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tkht_2012_14_

Стародавня історія східних народів

Гарнага В. П. Українка Л. Стародавня історія східних народів / Леся Українка; упоряд. О. Огнєвої, Н. Сташенко. – Репринтне видання. – Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2008. – 256, XLVIII с.; Огнєва О.Д. Східні стежки Лесі Українки / Олена Огнєва. – 2-е вид., перероб. і доповн. – Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2008. – 240 с. [Електронний ресурс] / В. П. Гарнага // Вісник Черкаського університету. Серія : Історичні науки. – 2010. – № 182. – С. 136-139. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuI_2010_182_27

Дзюбишина-Мельник, Н. Я. Становлення лексичних літературних норм у кінці ХІХ століття [Електронний ресурс] : (за книжкою Лесі Українки “Стародавня історія східних народів”) / Н. Я. Дзюбишина-Мельник // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянської академії”. Серія “Філологічні науки”. – 2004. – Т. 34. – С. 26-31. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/NaUKMA/Fil/2004_34/index.html

Огнєва О. Д. З історії створення підручника Лесі Українки “Стародавня історія східних народів” [Електронний ресурс] / О. Д. Огнєва // Східний світ. – 2005. – № 2. – С. 164-165. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SkhS_2005_2_22

Твої листи…

Ульянова, Ганна. Інтимна лірика Лесі Українки [Текст] : Ідея невмирущності справжнього кохання, засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах “Все-все покинуть”, “Уста говорять” та в поетичній прозі “Твої листи…” / Г. Ульянова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 5. – С. 19-21.

Тиша морська

Ревчук, Софія. “Природа – це казка, яку треба читати серцем” [Текст] : особистісно зорієнтований урок за твором Лесі Українки “Тиша морська”. 6 клас / С. Ревчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 3. – С. 16-18.

Три хвилини

Стародубцева, Л. Реалізація принципу комунікативної аґональності на матеріалі діалогу Лесі Українки “Три хвилини” [Електронний ресурс] / Л. Стародубцева // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – 2014. – № 19. – С. 125-129. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2014_19_25

У путь (на мотив Шумана)

Щукіна, І. Вірш Лесі Українки “У путь! (На мотив Шумана)” – твір відомий і незнаний [Текст] / І. Щукіна // Слово і час. – 2010. – № 6. –  С. 61-76.

У пущі

Уста говорять

Ульянова, Ганна. Інтимна лірика Лесі Українки [Текст] : Ідея невмирущності справжнього кохання, засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах “Все-все покинуть”, “Уста говорять” та в поетичній прозі “Твої листи…” / Г. Ульянова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 5. – С. 19-21.

Уроки літератури

6 клас

Ревчук, Софія. “Природа – це казка, яку треба читати серцем” [Текст] : особистісно зорієнтований урок за твором Лесі Українки “Тиша морська”. 6 клас / С. Ревчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 3. – С. 16-18.

8 клас

10 клас