#45роківХерсонськійЦБС

Наказом №7 від 20 жовтня 1976 року по відділу культури Херсонського міського виконавчого комітету в місті була проведена централізація масових бібліотек. На той час мережа бібліотек міста складала 29 книгозбірень: 14 міських, 4 селищних, 3 сільських, 8 дитячих та мала загалом 76672 читачі (а книжкові фонди усіх книгозбірень разом нараховували 680 121 примірник друкованих видань). При цьому книжковий фонд Центральної бібліотеки мав 107534 примірники, а кількість її читачів сягнула 7312, з них 2390 складало юнацтво.

У 1982 році Центральна бібліотека переселилася в спеціально збудоване приміщення у будинку на вулиці, що зраз носить ім’я Потьомкінської, де вона знаходиться й дотепер. Тут книгозбірня розгорнула дорослий та юнацький абонементи, читальні та інформаційний зали; інформаційно-бібліографічний відділ, відділи комплектування і обробки літератури, організації та використання єдиного фонду, організаційно-методичний відділ.

Через рік після переселення бібліотеки до нового приміщення “Наддніпрянська правда” писала: “Книжковий фонд бібліотеки вже перевищує 120 тисяч томів, відвідує бібліотеку 8000 читачів. Окреме просторе приміщення займає книгосховище звідки усім бібліотекам-філіям видаються у тимчасове користування книги, що є в одному екземплярі. В бібліотеці створені умови для роботи по підвищенню професійної майстерності бібліотекарів обласного центру, вивчення нових ефективних методів праці, запозичення передового досвіду”.

У ті роки перед бібліотекою постали нові завдання, спрямовані на покращання якості бібліотечного обслуговування читачів. Основна увага приділялася покращанню індивідуальної роботи з читачами. В практиці спілкування бібліотекаря й читача виникли бесіди-діалоги, диспути, дискусії, особливо на абонементах, та інші дискусійні форми роботи.

І наприкінці 1980-х усі дискусії точилися про одне: яка доля чекає на СРСР і чи варто Україні виходити з його складу. І в цих дискусіях серед херсонців, як і серед усіх українців, утверджувалася переконаність: не лише варто, але й необхідно…

Становлення у 90-ті роки української державності внесло свої корективи в організацію та напрямки діяльності бібліотек. Більше уваги тут стали приділяти роботі, спрямованій на відродження історичної та культурної спадщини України та її народу, збереження і розвиток національної гідності, знайомство читачів з кращими творами художньої та публіцистичної літератури, які раніше з відомих причин були “загублені” або “забуті” в Україні.
В 1993 році Центральна бібліотека ім. Лесі Українки обслуговувала 4 500 читачів, із них 2 100 дітей та юнацтва. Кількість виданих за рік книг перевищила 780 000 примірників. Зменшення кількості читачів, порівняно з попередніми роками, було зумовлене тривалим ремонтом (що тривав близько трьох років): ні Відділ обслуговування ЦБ ім. Лесі Українки, ні Херсонська ЦБ Юнацький відділ не могли в цей час на повну силу обслуговувати читачів. Кількість бібліотек, що входили до Херсонської централізованої бібліотечної системи, тим часом зросла в 1993 році до 34: 14 міських для дорослих, 8 – для дітей, 5 селищних та 6 сільських.
Вагому роль починає відігравати Організаційно-методичний відділ Херсонської ЦБС – координаційний центр бібліотек міста. В 1990-х роках надання методичної допомоги здійснювалось за конкретними заявками бібліотек-філій, на підставі анкетування працівників бібліотек.
В діяльність бібліотек успішно впроваджувались елементи соціологічної дослідницької діяльності.
В 1990-ті роки Центральна бібліотека стала ініціатором проведення експерименту, пов’язаного з переходом на нові форми обліку бібліотечного фонду з метою його кращої збереженості. Результати експерименту були позитивними, тож досвід херсонський досвід був рекомендований до впровадження у всіх централізованих бібліотечних системах області.
Творчий процес тривав і в інших бібліотеках системи. Наприклад, на базі Бібліотека – філія сімейного читання 1 було створено бібліотеку сімейного читання. Її книжковий фонд та діяльність були організовані так, щоб задовольнити запити всіх членів родини – юних, дорослих, літніх. Херсонська ЦБС Бібліотека-філія 3 в цей час організовує свою роботу як бібліотека – виставковий зал. Спільними зусиллями співробітників філії та методистів Центральної бібліотеки стало можливим демонструвати в бібліотеці не лише книжкові виставки, але й твори живопису, колекції з приватних зібрань філателістів, майстрів прикладного мистецтва.
Попри суворі реалії 1990-х років, бібліотеки розвивалися та розширювалися, зростаючи разом зі своєю державою.

#45роківХерсонськійЦБС: Бібліотека-філія №1

Цього року ми святкуємо #45роківХерсонськійЦБС! А, отже, продовжуємо розповідати про наші книгозбірні, їхню історію та їхнє сьогодення. Настав час поговорити про Бібліотека – філія сімейного читання 1!

#45роківХерсонськійЦБС: Бібліотека-філія №16

Продовжуємо розповідати про наші книгозбірні, адже для цього є чудовий привід — #45роківХерсонськійЦБС!
Сьогодні черга Бібліотеки № 16!

#45роківХерсонськійЦБС: Херсонська бібліотека 23 ім.І.Багряного

Сумували за нашою відеорубрикою #45роківХерсонськійЦБС? Ми продовжуємо розповідати про історію й сучасність наших книгозбірень!
Сьогодні в нас на черзі креативна Херсонська бібліотека 23 ім.І.Багряного.