Нова українська школа

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Джерела з фонду бібліотеки

Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа” [Текст] : постанова від 4 квітня 2018 р. № 237 // Урядовий кур’єр. – 2018. – № 71(13 квіт.). – С. 6.

Галата, Світлана. НУШ: педагогічний “вишкіл” [Текст] / С. Галата // Освіта України. – 2018. – № 8(26 лют.). – С. 11.

Гриневич, Лілія. Школа має формувати цілісний світогляд [Текст] / Л. Гриневич // День. – 2017. – № 13/14(27-28 січ.) – С. 18-19.

Клочек, Григорій. Літературна освіта в новій українській школі: стратегія і тактика реформування [Текст] / Г. Клочек // Дивослово. – 2017. – № 1. – С. 7-11.

Кулик, Наталія. До НУШ – готові [Текст] : [нова укр. шк.: про пілотування Держстандарту почат. освіти з інозем. мов] / Н. Кулик // Освіта України. – 2018. – № 25(25 черв.). – С. 10 : фотогр.

Ліпантикова, С. В. Сучасні підходи до літературної освіти в умовах розбудови Нової української школи. Розвиток творчо-критичного мислення шляхом навчального культурного діалогу [Текст] / С. В. Ліпантикова // Зарубіжна література в школах України. – 2018. – N 5. – С. 36-46.

Матат, Дарина. В очікуванні змін. Якісна, сучасна і доступна – саме такою буде Нова українська школа [Текст] : [громадське обговорення] / Д. Матат // Освіта України. – 2017. – № 2(23 січ.). – С. 4 : фотогр.

Паращенко, Людмила. Ми можемо більше: мережа М18 у дії [Текст] / Л. Паращенко // Освіта України. – 2017. – N 32(21 серп.). – С. 10.

Сорока, Валентина. Школа як “двигун демократії” [Текст] : [нова укр. шк.: усеукр. прогр. “Демократична школа” ] / В. Сорока // Освіта України. – 2018. – № 26/27(9 лип.) – С. 12-13 : фотогр.

Інтернет-ресурси

Інститут модернізації змісту освіти. Метою діяльності Інституту є наукове і навчально-методичне забезпечення модернізації змісту освіти, процесу виховання, розвитку та соціалізації особистості шляхом проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та впровадження їхніх результатів.

Нова українська школа: українсько-польський проект.

Нова Українська Школа. Проект створений ГО “Смарт Освіта” у партнерстві з Міністерством освіти і науки України для комунікації реформи “Нова Українська Школа”

Університет “Крок”. Кращий приватний ВНЗ України. Навчальні програми Нової української школи. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти. Типові навчальні програми для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин.

EdEra Books — соціальний проект інтерактивної освітньої літератури. Розробляється командою молодих науковців, програмістів, дизайнерів та експертів. Онлайн-книги на EdEra складаються з ілюстрованих текстів з інтегрованими відео та тестами для перевірки здобутих знань. Дозволяють поєднати різні методи сприйняття інформації і підвищити ефективність навчання. І головне — безкоштовний доступ онлайн 24/7.

Електронні ресурси

Бех В. П. Планетарна особистість у контексті концепції “Нової української школи” [Електронний ресурс] / В. П. Бех // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. – 2017. – Вип. 3. – С. 60-67. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2017_3_8 – Стаття присвячена дослідженню проблеми виховання планетарної особистості у контексті концепції «Нової української школи». Автор підкреслює, що суперечність між Світовим ринком, який очікує людину ринку, Світовим громадянським суспільством – громадянина світу, Світовою державою – людину політичну і сферою геокультури – людину культури, знімається цивілізаційним виміром нової особистості, а саме – Планетарною особистістю. У статті визначені зміни у трансформаційний період, на які слід звернути особливу увагу: 1) структурно-організаційні, 2) структурно-функціональні (технологічні), 3) кадрові, 4) підтримки самодіяльності учнівського контингенту. Автор статті зазначає, що становлення Глобальної освіти у планетарному освітньому просторі відбувається завдяки визріванню і відносно самостійному його функціонуванню у двох горизонтах, а саме: 1) як соціального інституту і 2) як соціальної системи освіти, що потребують кожен «свого» специфічного менеджменту і здійснює їх порівняльний аналіз. У статті акцент зроблений на тому, що керівнику навчального закладу треба приділити увагу механізму виховання учнівської молоді в умовах становлення Світового суспільства знань, що докорінно змінює умови виховної взаємодії; репрезентує якісно новий виховний ідеал майбутньої доби; породжує нові потреби особистості учня і способи її самореалізації в умовах глобалізації та інформаційної революції. На основі вищезазначеного автор приходить до висновку щодо необхідності перебудови фахової перепідготовки керівників навчальних закладів

Вітюк В. В. Готовність педагогів до змін в умовах реалізації Концепції “Нова українська школа” [Електронний ресурс] / В. В. Вітюк // Педагогічний пошук. – 2017. – № 2. – С. 3–6. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedp_2017_2_3 – Обґрунтовано особливості готовності педагогів до змін в умовах упровадження Концепції “Нова українська школа”, зроблено акцент на важливості професійного розвитку сучасного вчителя.

Вовк Т. В. Якісна середня екологічна освіта в умовах формування нової української школи [Електронний ресурс] / Т. В. Вовк // Молодий вчений. – 2017. – № 7. – С. 345-348 . – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_7_79 – Розглянуті завдання, що стоять перед екологічною освітою в умовах розбудови нової української школи. Визначені проблеми формування і впровадження механізмів державного управління в середній освіті та управлінських мереж для їх формування. Запропоновані рекомендації щодо системи якісної середньої екологічної освіти та шляхи визначення управління та підготовки кадрів для викладання предмету
екологія на всіх рівнях середньої освіти. Розглянуті напрямки існуючи механізми державного управління в середній освіті та їх розподіл на напрямки середньої освіти. Доведена необхідність впровадження єдиної якісної системи середньої екологічної освіти.

Волченко Л. П. Соціально-психологічні особливості ключових компетентностей учителя нової української школи [Електронний ресурс] / Л. П. Волченко // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2017. – № 2. – С. 55-64. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2017_2_8 – У статті, в контексті реформування сучасної української освіти, розглядається проблема соціально-психологічних особливостей ключових компетентностей, які повинні бути сформовані в учителя нової української школи. Визначено, що ключовими компетентностями, які надають можливість учителю, за сучасних умов існування, здійснювати складні поліфункціональні види діяльності та ефективно розв’язувати актуальні індивідуальні та соціальні проблеми, виступають комунікативна, конфліктологічна, фасилітативна, соціальнонормативна та віктимологічна компетентності. 

Воронова С. В. Мультипрофільна модель навчання – модель нової української школи [Електронний ресурс] / С. В. Воронова // Наука і освіта. – 2016. – № 10. – С. 120-124. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2016_10_23 – У статті розкривається проблема мультипрофільного навчання в старшій школі, актуальність якої стрімко зростає. Описано результати дослідно-експериментальної роботи в Білгород-Дністровському районному ліцеї. Доведена необхідність подальших досліджень із проблематики запровадження мультипрофільної моделі в навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Гао В. Гострі кути реалізації концепції “нової української школи” у дискурсі ідеї глобальної освіти [Електронний ресурс] / В. Гао // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2017. – Вип. 69(1). – С. 184-188. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2017_69(1)__28 – Розглядаються невідкладні організаційні заходи, які керівники середньо освітніх навчальних закладів мають покласти в основу механізму реалізації концепції «Нова українська школа». Звернуто увагу на першочергове вирішення низки проблем менеджменту освіти, а саме на: 1) структурно-організаційні, 2) структурно-функціональні (технологічні), 3) кадрові, 4) підтримки самодіяльності учнівського контингенту. Подано порівняльний аналіз між освітою як соціальним інститутом і соціальною системою; «розведено» поняття «евалюація» і «управління знаннями» як алгоритмами прямого і опосередкованого управління освітою.

Живюк І. Вікіпедія як засіб формування інформаційно-цифрової компетентності учня в умовах нової української школи [Електронний ресурс] / І. Живюк // Нова педагогічна думка. – 2018. – № 1. – С. 43-45. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2018_1_12 – У статті окреслено зміст інформаційно-цифрової компетентності. Представлено інформацію про Українську Вікіпедію та основні принципи її функціонування. Доведено, що Вікіпедія – важливий засіб формування інформаційно-цифрової компетентності учня в умовах нової української школи

Завалевський Ю. Сутність професійної компетентності вчителя в реалізації Концепції Нової української школи [Електронний ресурс] / Ю. Завалевський // Нова педагогічна думка. – 2017. – № 1. – С. 11-15. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2017_1_4 – Статтю присвячено проблемі визначення сутності професійної компетентності вчителя. Проаналізовано різні підходи науковців щодо визначення суті поняття професійної компетентності вчителя та його складових.

Заєць Н. Ю. Сучасні погляди на розвиток професійної мобільності керівників нової української школи [Електронний ресурс] / Н. Ю. Заєць // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. – 2018. – Вип. 150. – С. 41-45. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2018_150_12 – У статті розкрито сутність поняття «мобільність», «професійна «мобільність». Схарактеризовано погляди зарубіжних та вітчизняних науковців на структуру професійної мобільності. Здійснено аналіз значення розвитку професійної мобільності для керівника сучасної школи.

Кабан Л. В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів у новій українській школі [Електронний ресурс] / Л. В. Кабан // Народна освіта. – 2017. – Вип. 1. – С. 88-95. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NarOsv_2017_1_15 – У Концепції Нової української школи задекларовано зміни підходів до оцінювання результатів навчання. Одним із таких підходів є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання. Формувальне оцінювання створює можливість учителю відслідковувати процес просування учня до навчальних цілей і вчасно вносити корективи в навчальний процес. Для учня формувальне оцінювання слугує рекомендацією до дії, а не педагогічним вироком. У статті розкрито сучасні методичні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів на різних етапах навчання.

Лісова Н. На шляху до Нової української школи [Електронний ресурс] / Н. Лісова // Нова педагогічна думка. – 2017. – № 2. – С. 16-20. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2017_2_6 – У статті представлено власний погляд щодо проблем розвитку суспільства та школи на сучасному етапі, розкрито її роль у підвищенні рівня духовності й моральності, а також механізми, за допомогою яких можлива розбудова Нової української школи. Особливу увагу звернено на взаємодію школи та новостворених громад в умовах децентралізації та демократизації, значущість громадсько активної школи. Актуалізовано зарубіжний досвід щодо управління системою шкільної освіти, основою якої є благополуччя учнів як ключовий елемент академічного успіху.

Махновець Ю. Тренінг у неформальній освіті вчителів Нової української школи [Електронний ресурс] / Ю. Махновець // Естетика і етика педагогічної дії. – 2018. – Вип. 18. – С. 172-182. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eepd_2018_18_18 – У статті проаналізовано особливості неформальної освіти вчителів початкової школи. Розкривається сутність тренінгу як однієї з форм неформальної освіти вчителів школи І ступеня, описано практичне використання в ньому активних методів навчання. Показано практичний досвід застосування тренінгу в умовах становлення Нової української школи на прикладі Квітневої ОТГ Житомирської області Попільнянського району.

Мелаш В. Д. Методична підготовка майбутнього вчителя початкової школи до формування екологічної компетентності в умовах нової української школи [Електронний ресурс] / В. Д. Мелаш, А. Б. Варениченко, К. С. Безталанна // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. – 2018. – Вип. 151(1). – С. 262-265. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2018_151(1)__60 – У статті досліджується важливість підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування екологічної компетентності в умовах реформування української школи. Аналізуються погляди на визначення понять “компетентність” та “екологічна компетентність”. Автори надають визначення поняття екологічної компетентності школяра та шляхи її формування в умовах професійної підготовки педагога: організація науково-дослідної роботи майбутніх педагогів у рамках роботи студентської наукової лабораторії “Екологічна освіта для сталого розвитку”.

Нова українська школа: основи Стандарту освіти [Електронний ресурс]. – Львів, 2016. – 64 с. – Основним документом, покликаним визначити орієнтири Нової української школи, стане Стандарт повної загальної середньої освіти. Цей документ уперше охопить усі ступені загальної середньої освіти, визначить очікувані навчальні результати школярів за всіма освітніми галузями, розкриє компетентнісний потенціал кожної й опише навчальний поступ учнів. Ця публікація пропонує вашій увазі основні засади Стандарту. Вона має на меті залучити широкі зацікавлені кола до роботи над документом. Попереду пошук докладних формулювань, що описують розвиток учнівських умінь, та відбір навчального матеріалу, який доцільно використати для забезпечення цього розвитку. Відтак – оприлюднення цілісного проекту Стандарту для його широкого обговорення та успішне впровадження цих засад у школи.

Нова українська школа: порадник для вчителя [Електронний ресурс] / під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с. – Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: порадник для вчителя» є продовженням навчальних тем, які опрацьовувались вчителями під час тренінгів. Посібник містить матеріали та практичні завдання, які допоможуть вчителям створювати освітнє середовище, забезпечити різні форми інтегрованого навчання, залучати до педагогічної взаємодії родини дітей, інших партнерів, оцінити власну практику в контексті освітніх новацій, здійснювати моніторинг розвитку учнів.

Петренко О. Педагогічний коучинг у діяльності вчителя в контексті реалізації Концепції “Нова українська школа” [Електронний ресурс] / О. Петренко // Нова педагогічна думка. – 2018. – № 1. – С. 62-66. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2018_1_17 – У статті доведено, що використання технологій коучингу в педагогічній діяльності сприятиме забезпеченню головних ідей Концепції Нової української школи. Схарактеризовано технології педагогічного коучингу в діяльності вчителя в контексті реалізації означеної Концепції, зокрема моделей самоактуалізації – SCORE, GROW, SMART, самокоучинг.

Підготовка сучасного педагога дошкільної та початкової освіти в умовах розбудови Нової української школи [Електронний ресурс]: збірник матеріалів Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної конференції.– Херсон: ТОВ «Борисфен-про», 2018. – 393 с. – У збірнику представлено матеріали роботи Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної конференції “Підготовка сучасного педагога дошкільної та початкової освіти в умовах розбудови Нової української школи”, яка проходила 19-20 квітня 2018 року на факультеті дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету. У статтях розкриваються актуальні питання дошкільної та початкової освіти за напрямами: «Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності сучасного педагога дошкільної та початкової освіти», «Інновації в дошкільній та початковій освіті в контексті євроінтеграційних змін», «Методологія, технології та методики реалізації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти та школі І ступеня», «Проблеми теорії і практики реалізації спеціальної та інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами», «Актуальні проблеми неперервної освіти», “Сучасні тенденції дошкільної та початкової освіти очима майбутніх науковців”. 

Половіна О. А. Наступність дошкільної освіти та нової української школи: реалії та перспективи [Електронний ресурс] / О. А. Половіна, І. Ліпчевська // Інноватика у вихованні. – 2018. – Вип. 7(1). – С. 203-214. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inuv_2018_7(1)__24 – У статті розглянуто актуальні аспекти підготовки дітей дошкільного віку до шкільного навчання за концепцією Нової української школи, які пов’язані з забезпеченням принципу наступності між ланками дошкільної та початкової освіти. Розкриті основні протиріччя між наявною практикою розвитку та формування дитини у дошкільні роки та пріоритетними напрямами, визначеними концепцією Нової української школи. Запропоновано варіант алгоритму розв’язання зазначених протиріч, що сприятиме ефективному вирішенню окресленої проблеми.

Стельмашук Ж. Г. Проблема дисциплінованості учнів у контексті формування нової української школи [Електронний ресурс] / Ж. Г. Стельмашук, А. П. Панчук // Інноватика у вихованні. – 2018. – Вип. 7(2). – С. 205-212. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inuv_2018_7(2)__25 – У статті обгрунтовано поняття “дисциплінованість”. Доведено, що із прийняттям Концепції Нової української школи проблема дисципліни та дисциплінованості не втратила своєї актуальності, а проактивний підхід до дисципліни та впровадження правил було визнано важливими складовими ефективного управління класом.

Терещук Г. Індивідуалізація навчання в контексті ідей концепції нової української школи [Електронний ресурс] / Г. Терещук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. – 2017. – № 2. – С. 6-16. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2017_2_3 – Охарактеризовано найважливіші положення Концепції нової української школи, яківиражають принцип індивідуалізації навчання учнів у поєднанні з реалізацією компетентнісного підходу, за яких учень стає суб’єктом навчального процесу. Показано, що реалізація компетентнісного підходу супроводжується зростанням ролі індивідуальності кожного школяра у навчанні і професійному самовизначенні. Обґрунтовано можливі напрями вирішення проблем, що передують безпосередньо здійсненню індивідуалізації навчання: чітке визначення діагностичного поля і засобів оцінювання навчальних досягнень і можливостей, загальних і спеціальних здібностей кожного учня; взаємозв’язок моніторингу навчальних досягнень учня і професійної діагностики; розширення диференціації змісту навчання; посилення ступеня самостійності учнів у створенні їх індивідуальних траєкторій навчання, застосування елементів «відкритого навчання»; зміна ролі учителя за рахунок акценту на його консультативно-авторській функції. 

Черкащина Т. Діяльність навчально-практичного центру самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення педагогічних працівників у контексті реалізації ідей Концепції Нової української школи [Електронний ресурс] / Т. Черкащина, Л. Северинчук // Нова педагогічна думка. – 2018. – № 1. – С. 30-33. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2018_1_8 – У статті окреслено напрями діяльності навчально-практичного центру самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення педагогічних працівників. Розкрито окремі аспекти педагогічної системи самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення педагогічних працівників.

Яценко Т. О. Підручник української літератури в контексті завдань Нової української школи [Електронний ресурс] / Т. О. Яценко // Проблеми сучасного підручника. – 2018. – Вип. 20. – С. 551-559. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psp_2018_20_53 – У статті актуалізовано проблему розроблення інноваційного навчально-методичного забезпечення сучасної шкільної літературної освіти в контексті завдань Нової української школи. Проаналізовано внесок учених у розвиток теорії та історії шкільного підручника. Підручник української літератури розглянуто як ефективний засіб формування ключових і предметної читацької компетентностей учнів. Розкрито дидактико-методичний аспект підручника української літератури в контексті ідей особистісно орієнтованого та компетентнісного навчання.